Профілактика шкідливих звичок та формування здорового способу життя
Головні цінність суспільства - життя і здоров’я людини. В умовах воєнного стану, дистанційного навчання , ускладнення життя, між особистісних зав’язків і стосунків державний курс освітньої політики в Україні передбачає пропаганду здорового способу життя, виховання здорового молодого покоління, якому жити і працювати в новій державі.
Основними причинами негативних змін у здоров’ї нації є наслідки бойових дій, погіршення економічної ситуації, низький рівень державного медичного обслуговування, несприятливі умови, соціальна напруженість. Україна підтримала Конвенцію ООН про постійний розвиток людства. Головне – це безпека кожної людини. Рівень безпеки залежить від стану навколишнього середовища, державної системи підтримки безпеки людства та індивідуальної захищеності.
В останні часи, особливо у період воєнного стану, в результаті інтенсивного розширення кола адикцій, в основі яких знаходяться нікотин, алкоголь, наркотичні речовини, а також азартні, комп’ютерні ігри, Інтернет, у сучасних підлітків все більше виявляється девіантна поведінка. Підлітки із властивими їх віку чуттєвістю виявляються найбільш незахищеними і психологічно безпомічними перед життєвими труднощами. Не маючи достатніх навичок для їх рішення, не вміючи чи не бажаючи обирати адаптивні способи зняття напруги, вони можуть долучатися до адитивних засобів. У зв’язку з цим велика увага практичних психологів та соціальних педагогів приділяється проблемі адикції і адиктивної поведінки підлітків, яка як одна з форм деструктивної (руйнуючої) поведінки наносить шкоду не тільки молодій людині, а й усьому суспільству.
Найбільш поширені шкідливі звички:
1. Куріння,
2. Алкоголізм,
3. Наркоманія,
а також такі соціальні шкідливі звички, як:
4. Сучасна ігроманія,
5. Шопінгоманію,
6. Кофеїн і деякі інші.
Фактори, які формують стан здоров’я школярів.
1. Здоров’я в житті дитини та запровадження здорового способу життя. Здоров’я — безцінне надбання людини, важлива умова повноцінного і щасливого життя. Здоров’я допомагає успішно вирішувати основні життєві завдання: вчитися, працювати, спілкуватися, здійснювати задумане, долати труднощі, а якщо доведеться, то й значні перевантаження.
Збереження та зміцнення здоров’я, профілактика та зниження показників захворюваності, інвалідності та смертності серед дитячого населення є одними з основних пріоритетів у державній політиці всіх рівнів управління. Особливе місце займає забезпечення профілактики інфекційних та окремих неінфекційних захворювань (серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу, бронхіальної астми, хронічних обструктивних захворювань легень, онкологічних захворювань, розладів психіки та поведінки), а також реалізація заходів у сфері громадського здоров’я, спрямованих на зменшення рівня поширеності вживання тютюнових виробів, зниження рівня споживання алкоголю, підвищення фізичної активності, зменшення рівня поширеності вживання наркотичних засобів тощо.
Неінфекційні хвороби займають перше місце не лише в Україні, а й у світі як причина смертності. Неінфекційні захворювання, як правило мають тривалий перебіг і розвиваються в результаті сукупного впливу генетичних, фізичних, екологічних і поведінкових факторів. Водночас це хвороби, яким можна і треба запобігати.
Дуже важливим заходом в житті дитини є формування гігієнічних навичок та засад здорового способу життя. Це виховує у дітей свідоме відношення до збереження свого здоров’я. Освітні заклади і насамперед школа, де діти, підлітки проводять більшість свого часу, мають величезний виховний і здоров’я зберігаючий потенціал. Школа в тісній взаємодії з сім’єю і найближчим оточенням школяра вирішує двоєдине завдання: збереження і зміцнення здоров’я та виховання гармонійно розвиненої, освіченої, творчої, соціально активної та відповідальної особистості.
Формування гігієнічних знань, умінь і навичок учнів, засад здорового способу життя забезпечується у рамках освітнього процесу відповідно до державних стандартів освіти, а також із залученням медичних працівників і батьків, інших законних представників учнів.
Основні завдання Нової української школи – це організація компетентнісного навчання та набуття компетентностей не тільки громадянського та соціального напрямку, але й здорового способу життя. Повинна приділятись увага організації здорового способу життя як в освітньому закладі, так і в родині. Заохочуйте дітей до щоденної фізичної активності, це - запорука їх міцного фізичного здоров’я.
У дітей необхідно формувати навички заняття фізичними вправами змалечку. Чому фізичні вправи такі важливі? Фізична активність допоможе дітям:
♦Мати хороший сон.
♦Зберігати рухливість.
♦Не втрачати міцності кісток та м’язів.
♦Схуднути або підтримувати нормальну вагу.
♦Зменшити ймовірність депресії
Фізична активність розвиває координацію рухів, підвищує загальний тонус всього організму та його функціональну спроможність, надасть заряд бадьорості й позитивних емоцій.
Головне - це регулярні, систематичні, збалансовані фізичні навантаження. Перш ніж зайнятись якимось видом фізичної активності, візьміть до уваги вік та стан здоров’я дитини. Не завадило б порадитись з лікарем.
На думку багатьох фахівців, діти і підлітки повинні займатись помірними чи інтенсивними вправами принаймні 60 хвилин щодня. Будьте прикладом для своїх дітей, відпочивайте активно, займайтесь спортом. Підтримуйте та розвивайте бажання рухатись, грайте разом з дітьми у рухливі ігри. Головне в цьому, щоби фізичні вправи приносили ще й задоволення. Подаруйте дітям спорядження для активних фізичних занять.
Не забувайте, що малорухливий спосіб життя збільшує ризик: розвитку відхилень у стані здоров’я школяра з боку серцево-судинної системи, нервової, ендокринної.
Дітям необхідно акцентувати увагу на дотриманні правил особистої гігієни в повсякденному житті. Важливим моментом в цьому є миття рук. Кожного дня ми торкаємося різних предметів та поверхонь: дверні ручки, кнопки ліфта, поруччя, телефони, вимикачі світла, столи та ін. На руках людини живе найбільше бактерій, в середньому 840 тис. різних мікроорганізмів. Значна частина з них знаходяться під нігтями та в складках шкіри.
Більшості інфекцій, що передаються через брудні руки можна запобігти завдяки дотриманню гігієни рук: мити руки краще в теплій воді, не менше 20-ти секунд. Окріп не підвищую ефективність миття, а може призвести до запалення шкіряних покривів. Краще використовувати рідке мило з дозатором, а після миття рук - одноразові рушники. Руки треба мити в міру забруднення - з милом перед прийомом їжі, після контакту з тваринами, після контакту з брудними поверхнями; перед одяганням контактних лінз, після повернення з вулиці, відвідування туалету та інше. Це є обов’язковим заходом для запобігання поширенню інфекцій, особливо кишкових.
2. Створення безпечного освітнього середовища. Сучасні умови навколишнього середовища, в яких живуть діти –
Інформаційне перевантаження, стресові ситуації, зміна звичної форми навчання на дистанційну вимагають від дитячого організму великого напруження. Це разом з іншими факторами (обмеження фізичної активності, тривала робота за комп’ютером, недостатнє природне та штучне освітлення, вимушена робоча поза разом з неправильно підібраними меблями та під час відсутність раціонального харчування призводить спочатку до функціональних порушень, а згодом і до формування органічної патології.
Під час організації та здійснення освітніх процесів повинні забезпечуватися умови, що відповідають вимогам санітарного законодавства, та здійснюватися заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я, виховання прихильності до здорового способу життя та дотримання вимог, визначених державними медико-санітарними правилами (ст.33 ЗУ «Про громадське здоров’я»). Про це також акцентовано увагу у Законах України «Про освіту», ЗУ «Про повну загальну освіту», ЗУ «Про дошкільну освіту», ст. 20 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
Ми всі сподіваємось на те, що військова ситуація дасть змогу якнайшвидше повернути дітей до школи. Дуже приємно, що процес очної форми навчання в нашій області буде поступово відновлюватися. Поряд з цим постає питання забезпечення здорових та безпечних умов перебування дітей у закладах освіти та переходу від уже звичної дистанційної форми навчання до традиційної денної. Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Оскільки у школярів відмічається пластичність та підвищена ранимість психофізіологічних функцій зростаючого організму з одного боку та ускладнені умови - з другого, все разом може приводити до перевантаження нервової системи та розвитку психічних розладів.
Упродовж навчальних занять, які поєднують у собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи і системи і на весь організм в цілому, проводяться вправи з рухової активності для зняття локального стомлення і вправи з рухової активності загального впливу.
Тривалість перерв між навчальними заняттями для учнів 1-4-х класів рекомендується не менше 15 хв., 5-11(12) класів - не менше 10 хв., великої перерви - 30 хв. (для прийому їжі). Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хв., після другого та третього навчальних занять - для учнів 1-4-х класів, після третього та четвертого навчальних занять - для учнів 5-11(12) класів. У середині здвоєного навчального заняття необхідно організувати перерву тривалістю 10 хв. для активного відпочинку.
3. Як підготувати дитину до навчальних занять. Вперш за все батьки повинні подбати про налаштування режиму дня школяра. Це -чіткий розпорядок життя дитини протягом доби, що передбачає чергування різних видів діяльності.
Раціональний режим дня дозволить попередити дратівливість, збудливість дитини та збереже працездатність протягом дня. Налаштуйте режим дня таким чином, щоб тривалість основних компонентів режиму дня відповідала віковим потребам дітей.
Одже, зранку дитина повинна своєчасно встати. Ранковий підйом повинен бути о такій годині, щоб дитина встигала зробити ранкові гігієнічні процедури, ранкову гімнастику та поснідати. Батьки повинні допомогти дитині впоратися за короткий проміжок часу бути готовим до початку навчальних занять при дистанційному навчанні або до відвідування школи. Виходячи з цього, допомагайте дитині бути організованою, нагадуйте про те, що кожна річ має своє місце, та бути підготовленою з вечора: одяг для занять, взуття, письмові приладдя та ранець.
Правильно організуйте нічний сон дитині. Тривалість сну учнів молодшого шкільного (1-4 класи) віку повинна бути не менше 10 годин, середнього шкільного віку (5-8 класи) - 9 годин, старшого шкільного віку - 8,5 годин. Перед сном намагайтесь обмежити перегляд емоційно насичених телевізійних передачі соціальних мереж. Повноцінний сон зможе відновити сили та активність дитини в навчальному процесі наступного дня.
Слідкуйте за тривалістю виконання домашніх завдань. Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у поза навчальний час не рекомендується більше 1 години у 3-5 класах та 1,5 години у 6-9 класах, 2 години - у 10-11(12) класах. Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки вдома.
Обов’язково повинні бути прогулянки на свіжому повітрі. Перебування дитини на свіжому повітрі позитивно впливає на обмін речовин, сприяє поліпшенню апетиту, засвоєнню харчових продуктів та забезпечує загартувальний ефект. Прогулянки позитивно впливають на імунітет дитячого організму, роблячи його стійким до застуд та переохолодження. Тривалість денної прогулянки повинна бути не менше 1,5 години, а ввечері - до 30 хвилин.
Приділяйте належну увагу організації харчування дітей відповідно до вікових потреб. Здоров’я, працездатність розумова та фізична активність значно залежить від раціонального та безпечного харчування.
Наповнюйте денний раціон дитини корисною їжею, обов’язкововключайте щодня м'ясо, рибу, молочно-кислі продукти, яйця, бобові та оріхи, які є основними джерелами поживних речовин: білків, жирів, вуглеводів. Не забувайте про овочі, фрукти, соки, які містять вітаміни та необхідні мінеральні речовини. Уникайте шкідливих звичок у харчуванні дитини. Не зловживайте солодощами. Зайва кількість цукру веде до посиленого виділення інсуліну – гормону підшлункової залози, що збільшує ризик виникнення цукрового діабету, може призвести до порушення ліпідного (жирового) обмін, а потім і до ожиріння. Не нехтуйте нормою солі, в добовому раціоні дитини повинно міститися не більше 6 -10 г солі. Виключте з дитячого раціону продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку та аромату, консерванти. Нераціональне та неадекватне харчування може привести до захворювань органів травлення, розвитку анемій, захворювань ендокринної системи та дефіциту маси тіла. Будь-яка фізична активність — біг, плавання, катання на велосипеді, ковзанах чи лижах — надасть заряд бадьорості й позитивних емоцій. Головне, щоби такі заняття були регулярними.
Надзвичайно великий вплив на здоров’я дитини та його настрій має сприятливий мікроклімат в сім’ї. Намагайтесь розбудовувати взаємовідносини з дітьми, рідними в атмосфері доброзичливості, порядності, довіри, толерантності та співчуття. Будьте уважними до життя дитини, будьте активними учасниками і підтримкою подій, які відбуваються в її житті. Піклуйтесь про стан здоров’я дитини, та своєчасно реагуйте на скарги стосовно самопочуття дитини, своєчасно звертайтеся за медичною допомогою. У будь-якій ситуації зберігайте врівноваженість, витримку та уміння спокійно спілкуватися з дитиною та чути її. Не забувайте, що негативні емоції та душевні переживання шкодять здоров’ю дитини.
4. Профілактика шкідливих звичок. Сьогодні ми зупинимося на розповсюдженості тютюнопаління в дитячому віці. У сучасному суспільстві куріння є поширеною звичкою серед різних груп населення, в тому числі підлітків і навіть дітей. Нікотинова залежність – серйозна небезпека для здоров’я, так як, перш за все знижується опірність організму курця до захворювань.
В тютюновому димі присутні більше 4000 хімічних речовин, з яких 250 є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними, а понад 50 – канцерогенними.
Серйозну небезпеку становлять канцерогени (радіоактивні речовини, важкі метали), наявні в тютюновому димі, які при вдиханні потрапляють в бронхи і легені, а з регулярним заковтуванням слини під час куріння безпосередньо в органи травлення.
Найбільшу небезпеку представляють смоли, нікотин, чадний газ, що входять до складу тютюнового диму. В організмі тютюн – є подразником дихальних шляхів, легень. У легенях людини з нікотиновою залежністю осідають і накопичуються смоли, які спричиняють пошкодження альвеол, блокують механізм самоочищення легень, це призводить до розвитку бронхіту, емфіземи легень, пневмонії тощо.
Небезпечними є всі компоненти тютюнового диму, особливо канцерогенні, що можуть призводити до онкологічних захворювань. Страждає серце в результаті спазму судин, порушується їх структура через негативний вплив смол. Куріння призводить до патології органів травлення (гастрит). Також нікотин негативно впливає на зовнішність – погіршується стан шкіри, зубів, волосся.
Безпечного рівня впливу тютюнового диму не існує. Куріння тютюну (як звичайних сигарет, так і електронних) викликає психологічну і фізичну залежність, та призводить до непоправимих негативних наслідків організму. Куріння на думку підлітків звичка, яка не несе сильної загрози.
Підлітки знаходять масу причин, щоб почати курити:
- наслідування цієї звички старшими, їх «авторитет»
- бажання виділитися і здаватися дорослішими
Усвідомлення шкоди тютюну є дієвою мотивацією, що допомагає подолати тягу. Наразі є популярними електронні сигарети (вейпи). Серед дітей є така помилкова думка, що вони не шкідливі. Але це не так. Дим, який утворюється від електронних пристроїв – це аерозоль з домішками ароматизаторів і токсичних речовин. Це метали нікелю та свинцю, вплив яких здатний приводити до захворювань нервової системи, серцево-судинної, дихальної. Формальдегіди у складі сумішей впливає на ЦНС, спричиняє зміни в мозку, що може призводити до погіршення памꞌяті, здатності до навчання. Токсичний пропіленгликоль, ацетальдегід здатні викликати пошкодження клітин у багатьох тканинах, що може спричинити бронхіальну астму, обструктивний бронхіт, ймовірність виникнення онкологічних захворювань. Пара від електронних сигарет подразнює слизові оболонки горла та ротової порожнини. Через велику кількість солодких ароматизаторів може розвиватися карієс, а вплив гарячих парів до запалення ясен (парадонтоз). Електронні сигарети містять також нікотин, який впливає на залежність куріння. Електронні сигарети можуть бути небезпечні через високу температуру, може бути опік дихальних шляхів. Також не варто забувати, що батарейки можуть перегрітися і вибухнути, що може спричинити ризик нещасного випадку.
Одним із головних пріоритетів політики контролю над тютюном – попередження початку куріння тютюнових та нікотинових виробів у підлітковому віці. Шкідливу звичку у вигляді куріння дуже важко позбутися. Це проблемні (тригерні) точки, на які варто більше звернути увагу, проведення роз’яснювальної роботи, бесід. Головна мета захистити здоров’я учнів, вчителів, персоналу від шкідливого впливу тютюнового диму та створити здорове та чисте середовище для навчання. Необхідно в навчальному процесі подбати про психологічне здоров’я школярів.
Стосовно психологічного здоров’я школярів слід відмітити, що хороше психологічне здоров'я виконує свою головну функцію – підтримання активного динамічного балансу між людиною та навколишнім середовищем, завдяки чому особистість успішно вирішує свої життєві завдання, досягає бажаних цілей, підтримує позитивне ставлення до себе та оточуючих людей, усвідомлює цінність себе, конструктивно долає протиріччя, не має стресу. Вчителі навіть на відеоуроках здатні створити атмосферу, сприятливу для психологічного здоров'я дітей. Цьому сприяють такі якості як любов до дітей, оптимістична віра у них, відсутність прямого примусу, пріоритет позитивного стимулювання, толерантності до дитячих недоліків, визнання права дитини на помилку, на власну точку зору. При цьому позитивне сприйняття шкільного життя учнями розглядається як ресурс длязабезпечення здоров’я і благополуччя, тоді як негативне його сприйняття може бути фактором ризику, що впливає на їхнє фізичне і психічне здоров’я. У ситуації позитивного шкільного клімату, що передбачає наявність доброзичливих, дбайливих вчителів, спостерігається не тільки вища успішність, а й більш сприятлива поведінка учнів щодо свого здоров’я.
