Консультація фахівця ІРЦ (практичного психолога) Аліфиренко Т.М.

Куп’янський інклюзивно-ресурсний центр

Куп’янської міської ради Харківської області

Ментальне здоров’я під час війни.

Ментальне здоров'я — це здатність протистояти життєвим стресам та негараздам, продовжувати продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. В перекладі «менто» означає «думка» або «інформація». Саме ментальним здоров'ям зараз заведено називати вміння справлятися з інформацією. Але насправді ментальне здоров'я — це і психічне здоров'я. Тому це замінюють більш м’яким поняттям «ментальне здоров'я».

Наразі в нашому житті тривожність, страх, травми. Воєнні травми мають не лише безпосередньо учасники бойових дій або ті, хто пережив важкий досвід — бомбардування, втрату рідних, дому. Насправді переважна більшість українців мають травму свідка: хтось бачив прильоти, а хтось розбирав завали після зруйнованих російськими ракетами будівель.

Через війну ментальне здоров’я українців суттєво погіршилось. Ми по-різному реагуємо на стрес. Навіть одна й та ж травма буде по-різному сприйматися різними потерпілими. Людська психіка має декілька складових: інформаційну, ментальну, емоційну, вольову. Звісно, мають значення також й цінності, установки, духовна частина психіки людини. Поширена думка, що діти більш стресостійкі, оскільки вони не до кінця інформаційно, а отже — ментально — залучені у те, що відбувається навколо. Однак психосоматичні розлади спостерігаються у все більшої кількості дітей. А діти з особливими освітніми потребами, як ми неодноразово говорили, є найбільш вразливою категорією.

Очевидно, що підтримка психічного здоров’я людини стає одним з пріоритетних завдань державної політики України. Однак необхідно берегти себе та своїх близьких самостійно, бо насправді засоби для збереження свого ментального здоров’я доступні для кожного.

Симптоми, що свідчать про порушення психічного здоров'я.

Передусім — це ті симптоми, які проявляються фізично. Різкий набір або втрата ваги, безпричинний біль в різних частинах тіла, психосоматичні прояви. Далі — емоційні: неконтрольовані напади агресії, гніву, роздратування. Відсутність будь-яких емоцій — це теж дуже небезпечний симптом, що провокує розвиток депресивних розладів, які лікуються лише медикаментозно. Ще один прояв — залежність від новин та соцмереж. Так створюється ілюзія залученості в події.

Як зберегти ментальне здоров'я.

Головна порада — це дотримуватись інформаційної гігієни: не залучатись емоційно у різні фейки та наративи, які на перший погляд здаватимуться досить логічними.

По-друге — повернути у своє життя планування. Більшість українців сьогодні не тільки перестала планувати, а й навіть мріяти. Однак люди, які не планують своє життя, не ставлять цілей, починають жити минулим, автоматично втрачаючи своє життя тут і зараз.

Також варто обережно ставитись як до власних емоцій, і до емоцій інших. Важливо вчитися радіти, але теж зважати на почуття інших. Наприклад, щоразу, коли ви виставляєте в соцмережі якусь радісну світлину, подумайте про тих, хто в цей момент відчуває горе. Людяність та емпатія у наш час дуже важлива.

Не соромтеся звертатися за допомогою, якщо відчуваєте, що не можете самостійно впоратися зі своїми емоціями чи проблемами.

Декілька порад для покращення свого психоемоційного стану:

1. Знаходьте підтримку: розмовляйте з близькими людьми, друзями або професійним психологом, щоб висловити свої почуття та досвід.

2. Практикуйте релаксацію: дізнайтесь про техніки релаксації, такі як медитація або техніки дихання, щоб зменшити стрес і тривожність.

3. Дотримуйтеся режиму: спробуйте зберігати регулярний режим сну, харчування і фізичної активності.

4. Використовуйте креативність: шукайте вираз своїх почуттів через мистецтво, письмо або інші хобі. Спробуйте відвідати арт-терапію з психологом, якщо відчуваєте, що вам складно виражати свої емоції та переживання.

5. Відволікайтеся: відволікання може допомогти забути про стресові події. Подивіться фільми, читайте книги або займайтеся іншими захопленнями.

6. Слідкуйте за новинами обережно: спробуйте обмежити свій доступ до депресивних новин і соціальних медіа.

7. Допомагайте іншим: волонтерство або надання підтримки іншим може покращити ваше самопочуття.

На що важливо звернути увагу при збереженні ментального здоров’я дітей з ООП.

Дотримання режиму дня. Прокидатися щоранку в один і той самий час, гратися в ігри з рідними та друзями, робити уроки, готувати обід, розмовляти після вечері в родинному колі, обійматися та співати — намагайтеся повернути те, що ви робили до війни, адже це допомагає дитині почуватися спокійніше і впевненіше. Якщо зараз ви не можете повернутися до свого звичного режиму дня, створіть нові ритуали — головне, щоб одні й ті самі дії повторювалися щодня в той самий час.
Обговорення тривожних подій. Такі розмови є дуже корисними для емоційної розрядки. Після перебування в укритті, сигналів тривоги, звуків вибухів чи епізоду бойових дій проводьте невеликі бесіди. Такі розмови слід починати зі слів про те, що загроза минула («зараз ми в безпеці»). Скажіть, що це було важко, але дитина впоралася, і ви, дорослі, пишаєтеся її силою.
Щоденне спілкування на різні теми. Спілкування потрібне кожному. Щоб дитина не почала ізолюватися, з нею треба говорити про речі, які стосуються її життя: про прогулянки, книги, фільми, ігри. Попросити навчити дорослих чогось, що в неї добре виходить. Це допоможе їй відчути, що вам важливі її інтереси.
Підтримання емоційного зв’язку. Особливо зараз для дитини важлива емоційна близькість із батьками. Щоб зберігати її та зміцнювати, потрібно обіймати дитину, говорити, що ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, які демонструє дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції. Важливо пам’ятати, що діти, які пережили травматичний досвід, не завжди люблять обійматися й можуть уникати тілесних контактів. Тому слід запитувати дитину, чи можна її пригорнути.
Розвиток почуття гумору. Намагайтеся жартувати та усміхатися, викликати усмішку у вашої дитини. Гумор має терапевтичну дію, підтримує та зцілює. При цьому слід пам’ятати, що підлітки реагують не на сенс сказаного, а насамперед на його форму. Тому важливо, щоб жарти не були образливими й дитина в них не відчувала знецінювання.
Звернення до психолога Не зволікайте зі зверненням до спеціаліста за психологічною допомогою, якщо дитина постійно пригнічена чи агресивна, уникає активності, спілкування з однолітками, втратила апетит і нормальний сон.