Консультація-презентація від фахівця ІРЦ (вчителя-реабілітолога) Шукшиної Л.М.

Невід’ємною умовою успішного навчання та подальшої соціалізації
дитини в умовах сьогодення є формування її повноцінного мовленнєвого
розвитку. Порушення мовленнєвого розвитку, зокрема, фонетико-фонематичної
складової мовлення, може стати фактором виникнення труднощів із
формування навичок писемного мовлення (дисграфії).
Фонетико-фонематичне порушення – це порушення процесів формування
вимовної системи рідної мови при різних мовленнєвих порушеннях у дітей з
нормальним інтелектом та біологічним слухом через відхилення у сприйнятті й
вимові фонем.
ФФП характеризується замінами, змішуванням та спотворенням звуків,
порушенням складової структури слова, нерізко вираженими лексико-
граматичними порушеннями.
Стан фонетико-фонематичних компонентів є однією із найважливіших
передумов опановування дитиною комунікативною культурою. Повноцінне
сприйняття та відтворення фонем має найважливіше значення для
повноцінного засвоєння звукового аспекту мовлення, а згодом і для
формування навичок писемного мовлення. Тобто, діти, які мають порушення
звуковимови, що супроводжуються порушеннями або спотвореннями процесів
фонемоутворення, виявляються непідготовленими до якісного освоєння мовних
навичок та компонентів як усного, так і писемного мовлення.
Фонетико-фонематичні порушення мають різний ступінь вираження,
який залежить від особливостей розвитку дітей.
1. Легку. Порушення у дітей виражається у вигляді порушеної вимови
окремих звуків чи їх груп. Інших ознак фонетико-фонематичного порушення не
виявляється.
2. Середню. Розлад такого типу характеризується порушенням вимови
звуків, і навіть тим, що діти погано їх розрізняють і вловлюють артикуляційну і
акустичну різницю між різними звучаннями. Діти неспроможні аналізувати
звуковий склад слова, як наслідок у побудові промови в таких дітей навіть під
час письма і при читанні, з'являються помилки.
3. Важку. Порушення поширюється як на особливості в звуковимові, так і
на вміння відрізняти звуки, вибудовувати складову структуру слова, володіти
зв'язним мовленням.
Діти, які мають порушення фонетико-фонематичних процесів у період
шкільного навчання матимуть проблеми з читанням і письмом, оскільки у них
виявляються несформованими уявлення про звуковий склад слова, які присутні
у дітей з вимовою, що нормально розвивається, та які формуються набагато
раніше початку шкільного навчання. Якщо діти плутаються при розрізненні
шиплячих/свистячих, або твердих/м'яких звуків в мовленні, то вони відповідно
не зможуть надалі засвоїти правила правопису слів з цими групами звуків. Для
перевірки правильності написання сумнівних звуків дитина, яка має порушення
фонематичного слуху, не зможе скористатися правилом перевірки слів.
Такі порушення впливають на становлення навички письма, оскільки
дитина, яка не володіє розвинутим фонематичним слухом, не може аналізувати
прослухане і правильно виразно виражати його на папері, забезпечуючи чітку
вимову та правильну структуру слова.

Розвинений фонематичний слух - основна умова успішного засвоєння дитиною
рідної мови. За несформованості фонематичних процесів дитина сприймає,
(запам'ятовує, повторює, пише) не те, що їй сказали, а те, що вона почула щось
– точно, а щось – дуже приблизно. „Шапка” перетворюється в „сапку”. Словник
дитини не поповнюється тими словами, де зустрічаються важко розрізнюванні
звуки, і дитина починає відставати від вікової норми. З цієї ж причини не
формується й граматична будова мови.
Несформованість фонематичних процесів призводить до помилок:
• пропуски голосних букв: кмнта – кімната;
• пропуски приголосних: похмуа – похмура, кімата - кімната;
• пропуски складів і частин слова: подли – помідори
• заміна голосних: люгкий – легкий, корто – карта;
• заміна приголосних : тиректор – директор, римон – лимон;
• перестановки букв і складів: воголовий – вологий;
• недописування букв і складів: помідора – помідорам,
• нарощування слів зайвими буквами: дикитанити – диктант; гирунт – грунт;
• перекручування слова: чайщик – хащі, храмка – хмарка;
• злите написання слів і їхній довільний розподіл: по жовтіли – пожовтіли
• невміння визначити межі речення в тексті, злите написання речень: Сніг
покрив усю землю. Білим килимом, змерзла річка птахам холодно.
    Дуже часто у дітей відзначається недостатній рівень розвитку слухового
сприйняття. Це може бути обумовлено різними причинами: віковими
особливостями формування слухового сприйняття; фізіологічними
порушеннями органів слуху та їхніх функцій. Робота з розвитку слухового
сприйняття є однією з важливих у пізнавальному розвитку дитини, є основою
формування мови й комунікації, є засобом регуляції поведінки.
    З метою уникнення труднощів під час навчання читання та письма потрібно
якомога раніше виявляти прогалини в розвитку фонематичних процесів та
проводити відповідну профілактичну та корекційну роботу .

Методи і прийоми роботи над усуненням в учнів недоліків вимови й

мовлення

Проводжаючи дитину в перший клас, батьки сподіваються, що вона буде
вчитися охоче й успішно. Якщо ж надії не справджуються, то причини невдач
вони починають шукати насамперед у школі, системі навчання, упередженому
або байдужому ставленні вчителя до дитини. Але найчастіше причиною
шкільних проблем дитини є її недостатній мовленнєвий розвиток. Це може
виявитися в дефектах звуковимови, мізерності словникового запасу, невмінні
граматично правильно узгоджувати слова в реченні та ін. Подібні прояви у
дошкільний період зазвичай не насторожують батьків, бо дитина, на їхню
думку, достатньо вільно користується мовою.
Однак у школі до української мови ставлять високі вимоги, і дитина з
недостатнім мовленнєвим розвитком потрапляє у складне становище.
Виникають труднощі в процесі оволодіння навичками читання і письма,
з’являються стійкі специфічні помилки (пропуски чи заміна букв і складів,
недописування або не дочитування слів, переставляння частин слова та ін.)

     Коли з самих перших днів навчання не допомогти дитині подолати ці
труднощі, то з часом вони накладаються, накопичуються, перетворюються у
складні проблеми у навчанні і, щоб їх розв’язати, необхідно затрачати багато
часу і зусиль логопедів, батьків та вчителів.
     Останнім часом при обстеженні учнів в школах щорічно виявляється дуже
багато дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та не
різковираженим загальним недорозвитком мовлення, тому правильно
спрямована робота вчителя початкових класів дозволяє на самих перших
стадіях навчання дітей виправити ці недоліки.
    Тому, щоб уникнути і не допустити серйозних недоробок у процесі розвитку
читання, письма та мовлення учнів, учителю початкових класів треба оволодіти
найновішими методами такої роботи, знати методи і прийоми роботи над
усуненням в учнів недоліків вимови й мовлення.
     Провідні фахівці рекомендують  на уроках під час вивчення букв проводити
дітям логопедичні хвилинки. Застосування учителями початкових класів
логопедичних заходів у своїй роботі дає подвійну користь: не тільки усуває
недоліки вимови й мовлення в учнів, але й сприяє удосконаленню методики
навчання, правильному формуванню мови і мислення учнів. Крім того,
позитивно впливає на настрій дітей з певними мовленнєвими вадами, позбавляє
їх невпевненості в собі, розчарування, а також значно піднімає авторитет
вчителя перед дітьми та їх батьками.
     Робота над усуненням таких недоліків повинна проводитися не стихійно, а
планово, поступово і послідовно. Починати її треба з перших днів навчання і
здійснювати на всіх уроках.
Щоб мовлення дитини було виразним, дохідливим, треба її навчити
володіти артикуляційним апаратом, говорити енергійно, чітко, легко і весело,
щоби замість одного звука дитина не намагалася промовити інший.
Ось кілька методів та ігор для розвитку фонематичного слуху та

фонематичного аналізу:

1. Ігри на розпізнавання звуків:
 “Ланцюжок звуків”: Попросіть дитину визначити перший звук у слові та
назвати інше слово, яке починається з цього звуку. Наприклад, слово “кіт”
починається на “к”, дитина може назвати слово “коза”.
 “Що зайве?”: Назвіть кілька слів, серед яких одне має інший звук на початку.
Наприклад, “кіт”, “книжка”, “собака”. Дитина має визначити, що “собака” –
“зайве” слово.
2. Ігри на аналіз і синтез слів:
 “Склади слово”: Розбийте слово на окремі звуки та попросіть дитину їх
об’єднати. Наприклад, звуки [к] - [і ] - [т]. Дитина має зібрати їх у слово “кіт”.
 “Назви по буквах”: Назвіть слово, а дитина нехай скаже його по звуках.
Наприклад, слово “риба” – [р] - [и] - [б] - [а].
3. Ігри на визначення місця звуку в слові
 “Де звук?”: Назвіть звук (наприклад, “м”) і попросіть дитину знайти його в
слові (на початку, середині чи кінці). Наприклад, у слові “мак” звук “м” на
початку.

 “Придумай слово з певним звуком”: Попросіть дитину придумати слова, де
певний звук буде в певному місці, наприклад, слова, де звук “с” буде в кінці
(ліс, нос тощо).
4. Розвиток римування:
 “Рими”: Назвіть слово та попросіть дитину знайти до нього риму. Наприклад,
до слова “ліс” – рима «вісь».
 “Ланцюжок рим”: Створіть ланцюжок римованих слів разом із дитиною (ліс,
вісь, сито, мито).
5. Використання карток та наочних матеріалів

Гра «Світлофор» (розвиток фонематичного слуху)
Це найпростіший спосіб перевірити, чи чує дитина потрібний звук.
 Як грати: Домовтеся, що коли діти чують звук [ш], вони піднімають
зелену картку (або плескають), а коли звук [с] — синю (або сидять тихо).
 Ланцюжок слів: Сад, шапка, сонце, каша, машина, сир.
 Чому це корисно: Дитина вчиться миттєво виділяти звук серед інших.
Вправа «Магічне перетворення» (аналіз слова)
Покажіть дітям, як одна буква повністю змінює значення слова. Це привчає до
уважності на письмі.
 Завдання: Замініть лише один звук, щоб вийшло нове слово.
o Коса — Роса — Коза
o Сир — Вир
o Пити — Бити
 Чому це корисно: Дитина починає розуміти, що «д» і «т» — це не просто
схожі палички, а різні змісти.
Гра «Відлуння» (артикуляція та слух)
Вчитель вимовляє склади, а діти мають точно їх повторити. Це тренує
мовленнєву пам'ять.
 Ланцюжки: * Та-да-та
o Са-ша-са
o Па-ба-па
 Важливо: Починайте з двох складів, поступово додаючи третій.
Вправа «Знайди помилку» (критичне сприйняття)
Діти дуже люблять «виправляти» вчителя.
 Завдання: Ви навмисно читаєте речення з помилкою в одному звуці, а
вони мають знайти її.
o «Мама купила свіжі суби» (замість супи).
o «На городі виросла коза» (замість коса).
 Чому це корисно: Це знімає напругу та вчить дитину аналізувати почуте.
Гра «Художник-чарівник»

Запропонуйте дитині намалювати косу, а потім «магічно» перетворити її
на козу, змінивши одну букву в підписі під малюнком. Це допомагає
зрозуміти, що звук змінює реальність.
Диктант-мовчанка
Ви показуєте картинку (наприклад, миску), а дитина має записати слово і
підкреслити звук, який допомагає не переплутати її з мишкою.
Складання «дивних» речень
Попросіть дітей скласти речення, де обидва слова з пари стоять поруч. Це
дуже весело і добре запам'ятовується:
o «На столі стоїть миска, а під столом спить мишка».
o «У кози дуже гостра коса».

Маленька порада:

Якщо дитина постійно плутає якусь конкретну пару (наприклад, [Р] та [Л]),
зробіть для неї індивідуальну «картку-підказку» з малюнками Рака та Лака.
Можна використовувати картки з малюнками та буквами, щоб дитина
асоціювала певні звуки з конкретними об’єктами та словами. Це допомагає
краще розрізняти фонеми та засвоювати алфавіт.
Читання віршів і скоромовок

 Вірші, скоромовки, загадки та казки допомагають дітям розвивати звуковий
слух і запам’ятовувати різні звуки та рими. Наприклад, вірші можуть містити
багато повторів звуків, що допомагає дитині краще їх сприймати.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Білан В. А. До проблеми навчання молодших школярів із загальним недорозвиненням мови в умовах
загальноосвітньої школи. Proceedings of the XV International Scientific and Practical Conference «General
scientific approaches to knowledge in the different sciences», April 10 – 11, 2023 Vilnius, Lithuania by the
«InterSci». С. 20−23.
2. Бобер А. В. Подолання труднощів письма у молодших школярів з загальним недорозвитком мовлення
III-IV рівня. Збірник наукових праць здобувачів освітнього ступеня бакалавр і магістр факультету
спеціальної освіти, психології та соціальної роботи / за ред. О.В. Гаврилова. Вип.15. Кам’янець-
Подільський: Видавець Ковальчук О.В. 2022. С. 27−32.
3. Боднар Н.М. Корекційна робота із запобігання дисграфії в дітей молодшого шкільного віку. Науковий
вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія «Педагогічні науки». 2015. Вип. 33. С.
6-11.
4. Капуста Л. Питання формування навичок звукового аналізу у дітей молодшого шкільного віку з
дисграфією. Актуальні проблеми навчання і виховання молодших школярів : матеріали наук. конф. студ.
ф-ту початк. навч. : зб. тез наук. доп. / за заг. ред. Л. П. Ткаченко. Харків, 2022. Вип.
5 Кірпа Д. О. Ігрові вправи як засіб профілактики порушень писемного мовлення дітей молодшого
шкільного віку. Актуальні питання корекційної та інклюзивної освіти : зб. наук. пр. / Харків. нац. пед. ун-т
ім. Г. С. Сковороди; редкол.: Ю. Д. Бойчук (голов. ред.), Т. Ю. Маркіна, Л. Є. Перетяга. Харків : ХНПУ,
2020. С. 149–155.