Консультація фахівця інклюзивно-ресурсного центру (вчителя-дефектолога) Шукшиної Любов Миколаївни для вчителів початкових класів і асистентів вчите

Консультація-презентація за посиланням:

https://rada.info/upload/users_files/42283512/56fca0d1582006584c35c338f9729351.pptx

Сучасні діти часто швидко втомлюються, їм важко всидіти на місці та зосередитися.
Щоб допомогти мозку «прокинутися» та працювати на повну силу, існують спеціальні
вправи — нейроігри.
Що це таке?
Нейроігри — це прості та цікаві вправи, які змушують обидві півкулі мозку працювати
злагоджено. Коли дитина виконує незвичні рухи, у мозку створюються нові нейронні
зв’язки. Це як «зарядка» для розуму, що покращує пам'ять, увагу та швидкість мислення.
Сучасний освітній простір дедалі частіше стикається з проблемою зростання кількості
дітей шкільного віку з порушеннями мовлення, що істотно впливає на успішність
навчання, соціальну адаптацію та емоційний стан учнів. Саме тому нейропсихологічний
підхід, зокрема концепція «рух – мозок», набуває особливого значення в роботі з цією
категорією учнів. Для дітей з порушеннями мовлення рухові та сенсомоторні вправи
стають ефективним засобом опосередкованого впливу на розвиток фонематичного слуху,
артикуляційної моторики, лексико-граматичних навичок і навичок читання та письма. У
цьому контексті рух перестає виконувати лише допоміжну функцію й розглядається як
повноцінний інструмент корекційно - розвиткової роботи. Ритмічні, дихальні та
релаксаційні нейроігри знижують рівень емоційного напруження, нормалізують
активацію нервової системи та створюють сприятливі умови для мовленнєвої діяльності.
Таким чином, нейроігри виступають науково обґрунтованим нейропедагогічним
інструментом, що забезпечує цілеспрямований вплив на ключові мозкові структури,
залучені до мовлення та створюють умови для подолання тяжких мовленнєвих порушень
шляхом комплексної нейропсихологічної стимуляції.
Загальні принципи організації нейроігор:
1.Принцип нейропсихологічної доцільності.
Кожна нейрогра має бути спрямована не лише на розвагу, а на активацію конкретних
психічних функцій, пов’язаних із мовленням: уваги, пам’яті, моторного планування,
міжпівкульної взаємодії. Учитель повинен усвідомлювати, яку функцію тренує вправа, і
як вона пов’язана з мовленнєвими труднощами дитини.
2.Принцип комплексності.
Нейроігри доцільно добирати так, щоб вони поєднували: рух + мовлення; сенсорну
стимуляцію + когнітивне завдання; емоційно безпечне середовище + чітку структуру.Це
забезпечує цілісний вплив на мовленнєву систему.
3.Принцип поступовості та адаптації.
Для дітей з порушеннями мовлення важливо починати з простих, повільних і добре
структурованих вправ, поступово ускладнюючи темп, кількість дій, мовленнєве
навантаження.

Коли включати ці вправи в урок?

1. На початку уроку (1-2 хвилини): Щоб «ввімкнути» увагу та налаштувати на
роботу.
2. Під час фізкультхвилинки: Замість звичайних стрибків зробіть «Вухо-ніс» або
«Вісімки».
3. Після важкої роботи: Щоб зняти напругу та дати мозку відпочити через рух.
Результат: Регулярне виконання таких ігор (навіть по 3-5 хвилин щодня) допомагає дітям
краще запам'ятовувати матеріал, менше робити помилок від неуважності та відчувати себе
успішнішими.

Як впроваджувати в структуру уроку?

1. Організаційний момент (активізація): Вправи «Кулак-ребро-долоня» або «Вухо-ніс»
для фокусування уваги.
2. Фізкультхвилинка (перемикання): «Дзеркальне малювання» або ритмічні рухи.

3. Етап закріплення знань (зняття напруги): Вправа «Кільце» або пальчикові ігри для
заспокоєння. 
Ці вправи стимулюють мозок, роблячи навчання цікавим та ефективним, а також
сприяють емоційній стабільності дітей.

Методичні вимоги до проведення нейроігор:
1.Чітка інструкція: коротка, зрозуміла, бажано супроводжена показом.
Для дітей з мовленнєвими порушеннями надлишок словесних пояснень є неефективним.
2.Поєднання руху з мовленням: мовленнєве завдання повинно відповідати рівню
мовленнєвого розвитку дитини, не бути надто складним на початкових етапах,
виконуватися після або паралельно з рухом, а не замість нього.
3.Контроль емоційного стану.У разі негативної реакції вправу слід спростити або
замінити.
Рекомендації щодо добору нейроігор.
1. Для розвитку міжпівкульної взаємодії:
 перехресні рухи рук і ніг;
 симетричні рухи з мовленнєвим супроводом;
 ігри з передаванням предмета з руки в руку з називанням слів.
2. Для розвитку артикуляційної та сенсомоторної бази:
 пальчикові ігри з проговорюванням складів або слів;
 тактильні вправи (робота з текстурами) з мовним коментарем;
 поєднання дрібної моторики з лексичними завданнями.
3. Для розвитку програмування та контролю мовлення:
 ігри з правилами («зроби рух — скажи слово»);
 вправи на послідовність дій;
 мовленнєві завдання після сигналу або паузи.
4. Для зниження мовленнєвої тривожності:
 дихальні нейроігри;
 ритмічні вправи з музикою;
 ігри без оцінювання та змагальності.
5. Особливості роботи з дітьми з тяжкими мовленнєвими порушеннями:
 уникати перевантаження мовленнєвими інструкціями;
 дозволяти невербальні відповіді на початковому етапі;
 не вимагати ідеальної вимови під час нейроігор;
 працювати у тісній співпраці з логопедом та асистентом учителя;
 фіксувати позитивну динаміку навіть у незначних досягненнях.

1. Нейрогімнастика для пальчиків (Пальчикові ігри)

Ці вправи найкраще робити перед письмом або математикою. Вони тренують дрібну
моторику та концентрацію.
 «Кулак – Ребро – Долоня»: Дитина по черзі кладе руку на стіл: спочатку стиснуту
в кулак, потім ставить на ребро, а потім — усією долонею вниз. Починаємо
повільно, а потім пришвидшуємось.
 «Кільце»: По черзі з’єднуємо великий палець із вказівним, середнім, підмізинним
та мізинцем. Робимо це обома руками одночасно.
 «Піаніно»: Пальці лежать на столі. Вчитель називає палець (наприклад,
«мізинець»), і дитина має підняти тільки його, не відриваючи інші від столу.

2. Нейроакробатика (Рухливі вправи)

Це вправи на координацію рухів лівої та правої частин тіла. Вони допомагають дитині
перемикатися з одного виду діяльності на інший.
 «Вухо – Ніс»: Лівою рукою беремося за кінчик носа, а правою — за ліве вухо. За
сигналом міняємо руки: права на ніс, ліва на праве вухо. Це дуже весело і змушує
мозок працювати активніше.
 «Ледачі вісімки»: Малюємо в повітрі перед собою велику вісімку (знак
нескінченності) великим пальцем руки, стежачи за ним тільки очима (голова не
рухається). Потім іншою рукою, а потім — двома разом. Це допомагає краще
читати.
 «Перехресні кроки»: Маршируємо на місці так, щоб ліве коліно торкалося правого
ліктя, а праве коліно — лівого ліктя.

3. Нейроігри на розвиток мислення та пам’яті

Ці вправи можна робити як коротку паузу посеред уроку.
 «Дзеркальне малювання»: Дитина бере у дві руки олівці й одночасно малює на
аркуші однакові фігури (сонечко, квадрат, ялинку). Це активізує творче та логічне
мислення одночасно.
 «Кольорова плутанина»: Покажіть дітям назви кольорів, написані іншими
кольорами (наприклад, слово «червоний» написано синім маркером). Дитина має
назвати саме колір шрифту, а не читати слово.
Для уроків математики
Мета: розвиток логіки, просторового мислення та концентрації.
1. «Математичні пальчики» (Асиметрія)
Покажіть дітям на лівій руці «2» (вказівний і середній пальці), а на правій — «5» (всю
долоню). За командою «Зміна!» дитина має навпаки: на лівій — «5», на правій — «2».
 Чому це корисно: Мозок змушений швидко перемикати увагу між різними
об’єктами, що допомагає при розв’язанні прикладів.
2. «Малювання носом»
Запропонуйте дітям «написати» у повітрі відповідь до прикладу... кінчиком носа. Очі при
цьому мають бути заплющені.

 Чому це корисно: Це включає пропріоцепцію (відчуття свого тіла в просторі) та
допомагає краще запам'ятати образ цифри.
3. «Парне — Непарне» (Рухова реакція)
Вчитель називає числа. Якщо число парне — діти плескають у долоні, якщо непарне —
тупають ніжками.
 Чому це корисно: Розвиває слухову увагу та допомагає автоматизувати знання про
склад числа.

Для уроків читання та мови

Мета: покращення техніки читання, координації «око-рука» та грамотності.
1. Нейрогра «Алфавіт». Роздрукуйте або напишіть на дошці літери, а під кожною
літерою поставте позначку: Л (ліва рука), П (права рука) або Р (разом обидві).
 Як грати: Дитина називає літеру і одночасно піднімає відповідну руку.
 Результат: Дуже сильно розвантажує мозок, прибирає страх перед довгим текстом
і покращує швидкість читання.
2. «Дзеркальні літери»
Попросіть дітей написати словникове слово одночасно обома руками на аркуші. Права
рука пише нормально, а ліва — дзеркально (назустріч правій).
 Чому це корисно: Включає в роботу обидві півкулі, що допомагає краще
запам'ятати правопис складних слів.
4. «Скарби в тексті»
Замість звичайного читання, дайте завдання: «Прочитай абзац і паралельно лівою рукою
малюй на полях маленькі кола (або став крапки)».
 Чому це корисно: Це тренує багатозадачність. Якщо дитина навчиться це робити,
звичайна диктовка чи читання стануть для неї легкими.
Нейрочистомовки (рух + мовлення)
Правило просте: на кожен склад або слово ми робимо певний рух руками.
1. Вправа «Кулак-Долоня» (На кожен склад змінюємо положення рук: ліва — кулак,
права — долоня, потім навпаки).
 Текст: «Са-са-са — при-ле-ті-ла до нас о-са».
 Чому це корисно: Дитина вчиться контролювати ритм мови та рухів одночасно.
2. Вправа «Кільце» (На кожне слово з'єднуємо великий палець з іншими по черзі:
вказівним, середнім і т.д.).
 Текст: «Рак — задкує, — качка — пливе, — заєць — швидко — в ліс —
біжить».
 Чому це корисно: Розвиває дрібну моторику, яка напряму пов’язана з ділянками
мозку, що відповідають за мовлення.
3. Вправа «Плеск-Туп» (На звук [Ш] — плескаємо в долоні, на звук [Ж] — тупаємо
ногою).
 Текст: «Ши-ло — жи-то, — ка-ша — жа-ба».
 Чому це корисно: Тренує фонематичний слух (дитина вчиться розрізняти схожі
звуки) та швидкість реакції.
Практичний кейс: нейроігри на уроках української мови.

Феномен «рух – мозок» як актуальний тренд є важливим як з теоретичної, так і з
практичної точки зору. Усвідомлення значення рухової активності для функціонування
мозку відкриває нові можливості для подолання мовленнєвих порушень, допомагає при
вивченні мови та істотно впливає на успішність навчання.
Наведу приклади, які адаптувала до змісту уроків української мови.

«Граматичний стрибок»
Мета: розвиток міжпівкульної взаємодії, швидкості реакції, координації рухів та
закріплення знань про частини мови.
Обладнання:
1. Мультимедійний екран (для демонстрації слів).
2. Аркуші А4 з назвами частин мови (Іменник, Дієслово, Прикметник тощо),
закріплені на підлозі.
Алгоритм проведення:
1.Підготовка: На підлозі розкладаються «острівці» з назвами частин мови. 2 дітей стають
перед ними у вихідну позицію.
2.Візуальний стимул: На екрані одночасно з'являються два різних слова.
Наприклад: «бігти» та «сонце».
1. Дія: діти повинні миттєво ідентифікувати частини мови та стрибнути так, щоб ліва нога
опинилася на аркуші «Дієслово», а права — на «Іменник» (або залежно від розташування
слів на екрані).
2. Ускладнення:
3. -зміна темпу появи слів;
-використання перехресних рухів (ліве слово — права нога);
-додавання звукового сигналу, за яким потрібно змінити позицію.
«Орфографічна розминка: кулак — долоня — ребро»
Мета: Закріплення навичок правопису прислівників (разом, окремо, через дефіс),
розвиток міжпівкульної взаємодії, концентрації уваги та швидкості реакції.
Обладнання:
1. Список прислівників із різним типом написання.
2. Роздатковий матеріал на партах «кулак – долоня - ребро»
Кодування рухів:
1. Кулак : позначає разом.
Логіка: все зібрано в один «кулачок».
2. Долоня: позначає окремо.
Логіка: між пальцями (словами) є простір.
3. Ребро: позначає через дефіс.
Логіка: тонка лінія.
Алгоритм проведення:
1. Підготовка : вчитель розкладає листки на парти, пояснює кодування рухів.
2. Аналіз: Вчитель називає прислівник. Учень має за 2-3 секунди згадати правило.
3. Дія: Замість усної відповіді дитина демонструє відповідний жест обома руками
одночасно.
4. Ускладнення: зміна темпу; використання перехресних рухів.
«Лексичні стрибки: синоніми, антоніми, омоніми»

Мета: закріпити знання про групи слів за значенням; розвивати швидкість перемикання
уваги, координацію рухів та просторовий праксис.
Обладнання:
1.На екрані: слайди з парами картинок (наприклад: фото
«великий/малий», «дорога/шлях», «ключ (від замка)/ключ (пташиний)»).
2.На підлозі: три великі аркуші (або зони, позначені скотчем), на яких
написано: «СИНОНІМИ», «АНТОНІМИ», «ОМОНІМИ».

Алгоритм дій:
1.Візуальний аналіз: дитина дивиться на екран, де з'являється пара зображень.
(наприклад:повна склянка/порожняя - лава (для сидіння) та лава (вулканічна).
2.Класифікація: Учень має миттєво визначити зв’язок між предметами:
однакові за значенням →синоніми, протилежні →антоніми, пишуться однаково, але
мають різне лексичне значення →омоніми.
3.Дія (Нейродинаміка): дитина повинна не просто назвати групу, а наступити на
відповідні листи на підлозі.
Ускладнення: асиметрія: дати завдання наступати на «Антоніми» правою ногою, на
«Синоніми» — лівою, часовий ліміт: використовувати таймер на екрані (наприклад, 3-5
секунд на одну пару), пришвидшення темпу

«Кольорові розряди: числівниковий штурм»

Мета: закріплення знань про розряди числівників за значенням; розвиток сенсорного
сприйняття та перемикання уваги.
Обладнання:
1.Екран із числівниками.
2.Картка на парті з назвами розрядів, де кожна назва має свій колір
3.Двосторонні сигнальні картки
Алгоритм дій:
1.Зоровий стимул: на екрані з'являється 2 числівники
2.Когнітивна обробка: дитина визначає розряди.
3.Просторова орієнтація: учень знаходить відповідні назви на картці за кольором .
4. Нейромоторна дія: потрібно максимально швидко накрити правильний сектор
сигнальною карткою певного кольору.
«Орфографічний драйв»
Мета : впливати на розвиток фонематичного слуху, орфографічних навичок, розвивати
швидкість реакції, перемикання уваги .
Обладнання:
1.Браслети на липучках: на кожну кінцівку кріпиться певна категорія.
2.Маленький м’яч
Права рука: Апостроф.
Ліва рука: Дефіс.Права нога: Подвоєння.Ліва нога: Велика літера.
Алгоритм дій:
1. Позиція: дитина стоїть у центрі, готова до руху.
2. Сигнал: вчитель чітко називає слово (наприклад, "комп’ютер").
3. Дія: дитина має миттєво ідентифікувати правило і зробити рух («відбити» удар або
просто підняти) відповідною кінцівкою (у даному випадку — правою рукою).
Ускладнення: зміна липучки місцями посеред гри, пришвидшення темпу
«Ритмічні частини мови»
Мета: синхронізувати роботу півкуль мозку, слухове сприйняття та здатність швидко
класифікувати інформацію під час виконання механічної дії.
Обладнання:
1.Аркуш, розділений на 6 секторів. У кожному секторі написано назву частини мови
2.Один стаканчик (пластиковий або паперовий).
Алгоритм дій:
1. Задається ритм: учитель або сама дитина задає простий ритмічний малюнок.
Наприклад: поплескування — удар стаканчиком об стіл — переміщення.
2. Завдання: Учитель називає слово (наприклад, «бігати»).

3. Дія: Дитина має в ритмі (наприклад, на третій такт) поставити стаканчик у сектор
«Дієслово».
Ускладнення:

- пришвидшення темпу.
- використання двох стаканчиків (окремо для лівої та правої руки), якщо
називаються два слова одночасно.
- додавання умови: якщо вчитель називає прийменник (якого немає на
листку), стаканчик треба підкинути або перевернути.

Список використаних джерел:
1. Марченко І. С., Швалюк Т. М., Чередніченко Н. В. Розвиток усного зв’язного
мовлення учнів початкових класів в умовах інклюзивного навчання // Науковий
журнал з корекційної педагогіки. 2024. URL: https://sj.udu.edu.ua 
2. Капітула М. Особливості мовленнєвого розвитку у дітей з інтелектуальними
порушеннями // Науковий вісник Ужгородського національного університету.
2024. URL: https://journals.uzhnu.uz.ua 
3. Vasylieva H., Chepak M. Development of coherent speech in children with speech
disorders using neurogames // Proceedings of Scientific and Practical Conference.
Kyiv, 2025. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua 
4. Матеріали з нейроігор як інструменту розвитку мовлення дітей з ООП //
Всеосвіта. 2023. URL: https://vseosvita.ua 
5. Лурія О. Р. Вища коркова діяльність людини і її порушення при локальних
ураженнях мозку. – М.: МГУ, 1973.
6.Нейроігри на уроках української мови для дітей з порушеннями мовлення : від
теорії до успішної практики. https://naurok.com.ua/neyroigri-na-urokah-ukra-nsko-movi-
dlya-ditey-z-porushennyami-movlennya-vid-teori-do-uspishno-praktiki-5044