Консультація фахівця Куп’янського ІРЦ (вчителя-логопеда) Л.В. Зудової

Лексична сторона мовлення є однією з ключових складових мовної
компетенції, яка має вирішальне значення для виразності та точності
висловлювань. Формування та розвиток лексичної компетенції у дітей є
актуальним завданням сучасної освіти, яке вимагає застосування інноваційних
підходів та методів.
У ранньому дитинстві діти починають вивчати перші слова через
сприймання звуків, які оточують їх. Цей етап пов'язаний з формуванням
базового словникового запасу та відповідними звуковими асоціаціями. Дитина
починає активно вживати вивчені слова для опису предметів, дій, почуттів
тощо. Це сприяє розвитку її виразності та мовленнєвої здогадки. Дитина
починає активно вживати вивчені слова для опису предметів, дій, почуттів
тощо. Це сприяє розвитку її виразності та мовленнєвої здогадки.
Формування лексичної сторони мовлення дітей є складним та
багатогранним процесом, який спирається на різноманітні теорії та підходи з
педагогіки, психології та лінгвістики. Основною метою цього процесу є
розширення словникового запасу дітей та розвиток їхньої здатності
використовувати слова в мовленні. Сухомлинський вважав, що найважливішим
етапом розвитку мовлення дитини є формування істотного словника,
пов'язаного з власними враженнями та емоціями. Він пропонував створювати
мовне середовище, яке б сприяло активному спілкуванню та використанню
нових слів у різних ситуаціях.
Формування лексичної сторони базується на різноманітних теоріях та
підходах, які розглядають процес розвитку мовлення з різних точок зору.
Враховуючи ці підходи, педагоги та батьки можуть ефективно підходити до
навчання та розвитку лексичної компетенції дітей.
Сьогодні діти виростають в епоху технологій, тому використання
мобільних додатків та комп'ютерних програм є надзвичайно ефективним.
Інтерактивні завдання, візуальні ефекти та ігри допомагають зробити навчання
захоплюючим та підтримують інтерес дітей до вивчення нових слів.
Індивідуалізація навчання дозволяє враховувати особливості кожної дитини,
робить матеріали більш зрозумілими та цікавими для кожного учня.
Формування лексичної сторони мовлення дітей вимагає інноваційних
підходів, щоб забезпечити ефективний і цікавий процес навчання. Ось декілька
ідей для інноваційних підходів:
1. Графічні словники та словникові картки: використання ілюстрацій та
візуальних елементів допоможе дітям легше запам'ятовувати нові слова.
Створіть словникові картки зі зображеннями, де на одній стороні буде малюнок,
а на іншій - слово та його означення.
2. Технологічні засоби: використання планшетів, смартфонів та
комп'ютерів дозволяє використовувати інтерактивні додатки, ігри та програми

для навчання слів. Такі додатки можуть містити аудіо-вимову, завдання для
вивчення та тестування, що робить навчання більш захоплюючим.
3. Рольові ігри та драматизація: організуйте ситуації, де діти можуть
використовувати нові слова. Рольові ігри допоможуть їм відтворити реальні
ситуації та використовувати нові слова в контексті.
4. Мовні розповіді та казки: створення мовних розповідей, оповідань та
казок з використанням нових слів допоможе закріпити їх у дітей. Це також
стимулює творчий підхід до використання слів.
5. Проектне навчання: діти можуть працювати над проектами, які
передбачають дослідження та використання нових слів у практичних ситуаціях.
Наприклад, створення власної казки, презентації чи відеоролика.
6. Інтерактивні діалоги: використовуйте ситуації діалогів, де діти можуть
обмінюватись думками та висловлювати свої ідеї, використовуючи нові слова.
Це може бути, наприклад, групова діяльність або обговорення в парах.
7. Зв'язок з реальним життям: пов'язуйте вивчення нових слів з реальними
ситуаціями. Поясніть, як ці слова можна використовувати в повсякденному
житті.
8. Пісні та рими: музика та рими допомагають запам'ятовувати слова та їх
структуру. Використовуйте пісні та римовані тексти для навчання нових слів.
9. Мультимедійні матеріали: відео, аудіозаписи та анімації можуть бути
чудовими інструментами для вивчення нових слів, оскільки вони допомагають
візуалізувати значення та контекст.
10. Співпраця з батьками: залучайте батьків до процесу навчання.
Надсилайте їм словникові слова або завдання для спільного вивчення та
використання слів вдома.
Важливо адаптувати підходи до конкретної вікової групи дітей та їхніх
індивідуальних потреб. Комбінація різних інноваційних методів може зробити
процес навчання лексики більш ефективним та цікавим.
Формування лексичної сторони мовлення дітей є важливим завданням в
процесі їхнього мовленнєвого розвитку. Інноваційні підходи допомагають
зробити цей процес цікавим, ефективним та привабливим для дітей. Ось деякі
інноваційні методи та підходи:
1. Графічні засоби та технології: використання мультимедійних засобів,
мобільних додатків, ігор та інших технологій може стимулювати інтерес дітей
до вивчення нових слів. Інтерактивність та візуальність допомагають краще
засвоювати та розуміти слова.
2. Використання ігор: різноманітні ігри, такі як словесні гри, кросворди,
словникові бої тощо, можуть робити процес вивчення слів більш цікавим та
ефективним.
3. Контекстне вивчення: запропонувати дітям навчання слів у контексті,
наприклад, шляхом розповіді чи написання короткої історії, де вони
використовують нові слова.

4. Проектне навчання: створення проектів або завдань, які вимагають
використання нових слів. Наприклад, підготовка презентації, написання статті
або розповіді на задану тему.
5. Використання художніх творів: підбір оповідань, віршів або казок, де
використовуються нові слова, може сприяти їхньому запам'ятовуванню через
емоційне забарвлення тексту.
6. Рольові ігри та драматизація: створення ситуацій, де діти мають
використовувати нові слова, допомагає закріпити їхнє вживання в реальних
комунікаційних ситуаціях.
7. Використання різноманітних джерел лексики: залучення до навчання
різних джерел лексики, таких як казки, вірші, наукові тексти, новини, рекламні
анонси тощо, сприяє розширенню словникового запасу.
8. Індивідуалізований підхід: враховуючи індивідуальні інтереси та
потреби дітей, можна підійти до вивчення лексики більш персоналізовано,
створюючи для кожної дитини комфортні умови.
9. Зв'язок з реальним життям: пояснення значення слів через відображення
їхнього вживання у повсякденних ситуаціях сприяє кращому засвоєнню та
розумінню.
10. Мовленнєві клуби та групова робота: організація зустрічей, де діти
спілкуються та обговорюють певні теми, сприяє активному вживанню нових
слів.
Ці підходи можна комбінувати в залежності від вікових особливостей
дітей, їхніх інтересів та особливостей навчального середовища.
Лексична сторона мовлення дітей є важливою складовою їхньої мовної
компетенції. Інноваційні підходи до формування та розвитку лексичної
компетенції, такі як використання графічних засобів, мультимедійних
матеріалів, ігрові методики та інші, допомагають зробити процес навчання
більш захоплюючим та ефективним. Успішне формування лексичної сторони
мовлення створює основу для виразного та точного висловлювання, що є
важливим компонентом розвитку комунікативної компетенції дітей.
Формування лексичної сторони мовлення дітей є важливим етапом їх
мовного розвитку. Використання інноваційних підходів, таких як графічні
засоби, технології, ігри та особистісно-орієнтований підхід, сприяє більш
ефективному та цікавому формуванню лексичної компетенції. Це, в свою чергу,
покращує комунікаційні навички дітей, розширює їхні можливості та
підготовлює до успішного вступу до суспільства.
Додаток 1
Психогімнастика «Ми - сніжинки».
«Ми - сніжинки, біленькі, легенькі, холодні, красиві. Ось ми всі разом
сидимо у хмаринці, гойдаємось, як у човнику. Важко хмарці тримати стільки
багато сніжинок - полетіли вони на землю. Спочатку тихо, плавно кружляли,

потім підхопив їх вітер і поніс. У різні сторони розлетілися сніжинки і м'яко
опустилися на землю. Знову вітер сніжинки піднімає, кружляє, снігові кучугури
намітає».
Моделювання.
Цей метод полягає в розвитку мислення кожної дитини за допомогою
спеціальних схем, моделей, які в наочній і доступній формі відтворюють
приховані властивості об'єкта. Використовуючи метод моделювання,
ознайомлювати учнів із графічним способом подання інформації — моделлю.
Разом зображати предмети, явища, дії, поняття за допомогою схематичних
зображень. Умовними замінниками можуть бути різні символи:
- геометричні фігури:
Сірий маленький - зайчик
Сірий великий - вовк
Коричневий квадрат – ведмідь
Рудий, оранжевий –лисичка;
- спрощені зображення предметів — силуети, контури, піктограми;
- план і умовні позначення, які в ньому використовують:
Що це? (назва одягу)
Якого кольору одяг?
З яких деталей одяг?
Для кого цей одяг?
На яку частину тіла вдягаємо?
Для якої пори року цей одяг?
- Опорні картинки.
- «Фразовий конструктор» за допомогою якого учні будують речення,
використовуючи символічні зображення предметів.
- Логічні казки, де поруч із традиційними методами роботи з казкою, як-
от бесіда, читання, розповідання, драматизація, використовуємо також
нетрадиційні методи:
- переплутування сюжету й персонажів;
Ріпка
Посадила Мишка ріпку. Виросла ріпка велика-превелика. Стала мишка
тягнути ріпку – не витягне. Покликала мишка кицьку. Кицька за мишку, мишка
за ріпку, тягнуть-тягнуть – витягнути не можуть. Покликала кицька Жучку.
Жучка за кицьку, кицька за мишку, мишка за ріпку, тягнуть-тягнуть – витягнути
не можуть. Покликала Жучка внучку. Внучка за Жучку, Жучка за кицьку, кицька
за мишку, мишка за ріпку, тягнуть-тягнуть ріпку – витягнути не можуть. Стала
внучка бабу кликати, а бабі ніколи – вона пиріжки пече.
- Ось з’їсте по пиріжечку – зразу сили додасться! – каже баба.
З’їли. Баба за внучку, внучка за Жучку, Жучка за кицьку. кицька за мишку
мишка за ріпку, тягнуть-тягнуть – витягнути не можуть. Залізла мишка в нірку
до своїх мишенят та й плаче:
-Ні хто мені не допоможе! Залишаться мої мишенята голодними!

- Не плач, мишко, - каже баба, - зараз я діда покличу. Він у нас
найсильніший, та й пиріжок я йому найбільший залишила.
Покликала баба діда. Дід за бабу, баба за внучку, внучка за Жучку, Жучка за
кицьку, кицька за мишку, мишка за ріпку. Тягнуть-тягнуть – витягнули ріпку!
- зміна характеру персонажа;
Жили собі двоє мишенят Круть та Верть і півник Голосисте горлечко.
Півник тільки й знав, що співав та відпочивав.
А мишенята, тільки починало світати, бралися за роботу. Одного разу
замітали миші подвір’я і знайшли колосок.
— Кого вони покликали?
— Що відповів півник?
- зміна місця часу й подій;
- зміна кінцівки казки;
наприклад вигадаємо кінцівку до казки «Журавель та лисичка»
- складання казки за схемою, символами.
Казка про осінній листочок
Жив собі листочок. І було у нього багато друзів - кленових листочків.
Настала осінь. Всі вони стали жовто-багряні. Вітерець налітав на них, відривав
від гілочок і, кружляючи, опускав на землю.
- Не займай мене, вітре, - просив листочок.
- Не бійся, я понесу тебе далеко від твого дому. Покажу тобі, як навколо
гарно, - відповідав вітер.
Листочок затремтів у повітрі, а потім опустився на землю, де було багато
таких листочків, як він. "Що ж зі мною буде? - подумав листочок, - я тут нікому
не потрібний".
"Шурх-шурх-шурх", - почулося раптом. Це прибіг маленький їжачок.
Настромив нашого листочка на голки і поніс до своєї хатки. Листочок
посміхнувся і подумав:
- Як добре, що я комусь знадобився! Я і мої друзі-листочки будемо
зігрівати їжачка, щоб йому було тепло і затишно зимою.
Залежно від мети створюються такі казки навчального, розвивального,
виховного характеру. Текст казок наповнюємо словами зі звуками, які в
мовленні учня треба автоматизувати. Завдяки використанню нетрадиційних
прийомів корекційної роботи ми маємо змогу корегувати мовлення кожної
дитини, активізувати розумову діяльність, розвивати психічні процеси,
поліпшувати емоційний стан. Тож логопедична казка, як свідчить досвід, є
важливою складовою у роботі з дітьми по розвитку мовлення.
Лексичні та мовленнєві вправи.
Метою такого вправляння є розвиток словника:
- збагачення його образними словами — золоте листячко; сонне дерево;
шовкова травиця;
- розкриття метафоричних образів — вітер гладив ниви; море заснуло;
струмок гомонить; небо цвіте хмарами; небо обтрушує зорі в озерце.

Використання лексичних та мовленнєвих вправ сприяє розвитку мислення
учнів, забезпечує достатній лексико-граматичний запас для висловлювань,
робить мовлення дітей більш виразним і барвистим.
Вправи, в яких треба: підібрати синоніми до заданих слів;
- замінити слово іншим, близьким за значенням;
- завершити порівняння, метафору;
- перетворити непоширене речення на поширене;
- відгадати слово; «розфарбувати» слова тощо.
Лексичні та мовленнєві вправи.
ЗАВДАННЯ: дібрати близькі за значенням слова (синоніми) до слів
занедужала— ... (захворіла)
одказує — ... (відповідає)
тюпати — ... (ходити)
ЗАВДАННЯ: замінити вираз близьким за значенням словом
Сильна метелиця — ... (хуртовина)
Велике нещастя — ... (горе)
Сильний дощ — ... (злива)
ЗАВДАННЯ: завершити порівняння (метафору)
Небо синє, наче ... (море)
Повітря тепле, наче ... (парне молоко)
Сніг пухкий, наче ... (пух)
Річка блищить, наче ... (дзеркало)
ЗАВДАННЯ: сказати інакше
Срібні хмари — ... (сизі хмари)
Безхмарне дитинство— ... (щасливе дитинство)
Срібне волосся — ... (сиве волосся)
Волошкові очі — ... (сині очі)
ЗАВДАННЯ: «відгадати» слова
пухнастий, пречистий, іскристий, холодний ... (сніг)
лютий, пекучий, тріскучий ... (мороз)
морозяний, сонячний, свіжий, короткий ... (день)
ЗАВДАННЯ: «розфарбувати» слова:
весна — ... (зелена, блідо-голуба)
ніч — ... (чорна, фіолетова, срібна)
метелик — ... (райдужний, червоний)
дощ — ... (срібний, прозорий)
Вправа «Творці краси»
ЗАВДАННЯ: перетворити непоширені речення на поширені
Прилинула (на крилах)весна (весна-чарівниця). Махнула рукавом— і
потекли (дзвінкі, жваві, веселі) струмки з-під снігу.
Висновок.
Використовуючи у роботі інноваційні прийоми та методи для формування
лексичної сторони мовлення учнів, ми підтримуємо інтерес дітей до пізнання

навколишнього світу, розвитку вміння спілкуватися. Після таких прийомів діти
можуть легко й невимушено висловлювати свої думки, стають дружелюбними,
у них спостерігається збагачення словникового запасу, вони правильно будують
прості речення. Більшість учнів починають вільно складати творчі розповіді,
використовуючи власний досвід, набувають впевненості у собі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Андрусишина Л.Є. До питання про диференційну діагностику в
логопсихології / Л.Андрусишина // Дефектологія. Особлива дитина: навчання і
вихованя. – 2013.- №4 – с.23-27
2. Аніщук А.М. Інклюзивна освіта: навчальний посібник для студентів
вищих навчальних закладів спеціальності «Дошкільна освіта» / А.М. Аніщук. –
Ніжин: НДУ ім. М.Гоголя, 2016 – 227с.
3. Богуш А.М. Мовлєннєвий компонент дошкільної освіти / А.М. Богуш. –
О.: Ярослав, 2004. – 164 с.
4. Богуш А.М., Гавриш Н.В., Саприкіна О.В. Теорія і методика розвитку
мовлення дітей раннього віку. – Київ: Видавничий Дім «Слово»,2009. – 408с.
5. Витоки мовлєннєвого розвитку дітей дошкільного віку. Програма та
методичні рекомендації // Укл. А.М. Богуш – Одеса: «Маяк», 1999 – с.189
6. Дитина в дошкільні роки: комплексна освітня програма / автор.
колектив; наук. керівник Крутій К.Л. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2016. –
с.160
7. Загальна психологія: навч. Посібник / Авт. Кол.: О. Скрипченко,
Л.Долинська, З. Огороднійчук та ін. – К.: А.П.Н., 2002 – с.461
8. https://tirc.do.zt.ua/innovaczijni-pidhody-shhodo-formuvannya-leksychnoyi-
storony-movlennya/