Пам'ятки для батьків
Пам’ятка для батьків по профілактиці шкідливих звичок у дітей та підлітків
Причини вживання дітьми та підлітками алкоголю, енергетичних напоїв, наркотиків і тютюну:
Наслідки пережитих стресів під час військового стану.
Спроби подолати страх, тривожність.
Бажання не відстати від компанії.
Прагнення ухилитися від неприємностей.
Цікавість.
Жорстоке поводження з підлітком у сім'її.
Відставання у навчанні.
Емоційне відкидання з боку матері.
Постійні конфлікти з батьками.
Бунт проти надмірної опіки з боку батьків.
Батьки мають шкідливі звички.
Спілкування з людьми, які регулярно вживають алкоголь, наркотики, палять,
відсутність стійкості до тиску однолітків.
Особистісні якості (низький інтелект, низька самооцінка, мінливість настрою,
невпевненість у собі, небажання дотримуватися соціальних норм, цінностей і
поведінки тощо).
Проблеми при спілкуванні з родичами, однолітками.
Яким чином можна вберегти дитину від шкідливих звичок?
1. Спілкування.
Відсутність спілкування з батьками змушує дитину звертатися до інших людей, що могли
б з нею поговорити. Але хто вони і що порадять дитині?
2. Увага.
Вміння слухати означає:
- бути уважним до дитини;
- вислухувати її точку зору;
- приділяти увагу поглядам і почуттям дитини, не сперечаючись з нею;
Важливо знати, чим саме займається ваша дитина. Заохочуючи дитину, підтримуйте
розмову, демонструйте вашу зацікавленість у тому, що вона вам розповідає. Наприклад,
запитайте: «А що було далі?» або «Розкажи мені про це...» або «Що ти про це думаєш?»
3. Здатність поставити себе на місце дитини.
Підлітку часто здається, що його проблеми ніхто й ніколи не переживав. Було б непогано
показати, що ви розумієте, наскільки йому складно. Домовтеся, що вона може звернутися
до вас у будь-який момент, коли це дійсно необхідно. Головне, щоб дитина почувала, що
вам завжди цікаво, що з нею відбувається.
4. Організація дозвілля.
Дуже важливо, коли батьки вміють разом займатися спортом, музикою, малюванням або
іншим способом влаштовувати з дитиною спільне дозвілля або вашу спільну діяльність.
Для дитини важливо мати інтереси, які будуть найбільш дієвим засобом захисту від
тютюну, алкоголю і наркотиків.
5. Знання кола спілкування.
Дуже часто дитина вперше пробує палити, вживати алкоголь, наркотики в колі друзів.
Вона може відчувати дуже сильний тиск з боку друзів і піддаватися почуттю єднання з
натовпом. Саме від оточення багато в чому залежить поведінка дітей, їх ставлення до
старших, до своїх обов'язків, до школи і так далі.
6. Пам'ятайте, що ваша дитина унікальна.
Будь-яка дитина хоче відчувати себе значущою, особливою і потрібною. Коли дитина
відчуває, що досягає чогось, і ви радієте її досягненням підвищується рівень її самооцінки.
А це, в свою чергу, змушує дитину займатися більш корисними і важливими справами,
ніж мати шкідливі звички.
7. Любов.
Без батьківської любові підліток не зможе знайти почуття довіри, власної гідності і
впевненості.
8. Батьківський приклад.
Вживання алкоголю дорослими і декларовану заборону на нього - це привід для дитини
до обвинувачення батьків в нещирості, в «подвійній моралі».
Не можна прагнути до ідеалу в дитині, не виховуючи ідеал у собі!
Велике значення має характер атмосфери, яка складається вдома, - наявність або
відсутність емоційної близькості і довіри між дітьми і батьками в родині. Через
відсутність часу у батьків на дитину, вона приречена на роль «вихованця вулиці».
Наші погані і хороші звички «родом з дитинства», і те, яких буде більше, багато в
чому залежить від сім'ї.
Що робити, якщо у дитина вже є шкідливі звички?
1. Розберіться в ситуації. Не панікуйте. Вирішіть для себе, чи зможете ви впоратися з
ситуацією або вам потрібно звернутися до фахівця.
2. Зберігайте довіру. Не підвищуйте голос, не погрожуйте – це швидше за все
відштовхне дитину, змусить її замкнутися.
3. Надавайте підтримку. «Мені не подобається те, що ти робиш, але я все ж люблю
тебе і хочу допомогти» - ось основна думка, яку ви повинні донести до дитини.
4. Подумайте про своє власне ставлення до сумнівних речей (паління, алкоголь
тощо). Адже ви є прикладом поведінки для дитини.
5. Зверніться за допомогою до фахівців: психолога, психотерапевта, лікаря нарколога
з дитиною, якщо вона зізналася у вживанні шкідливих речовин, або самі, якщо дитина
заперечує цей факт.
6. Будьте пильні! Покажіть приклад здоров'я, сили, впевненості і доброти.




