Для фахівців з дошкільної освіти

Сучасний освітній процес вимагає від педагогів нового підходу до своєї діяльності, впровадження новітніх форм, методів і технологій виховання, розвитку і навчання дітей.

Мовленнєвий розвиток дитини − один з основних чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві.

Як зазначено в Базовому компоненті дошкільної освіти, саме дошкільний вік є сенситивним періодом для оволодіння мовою. Мова розглядається як «канал зв'язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного.

Мова - найважливіший засіб спілкування людей, — це система фонетичних, лексичних, граматичних засобів: мовних знаків, систем категорій, граматичних форм і норм, яка є знаряддям висловлювання думок і почуттів.

Мовлення - це процес практичного користування мовою із заздалегідь визначеною метою.

Усвідомлення краси мови та мовлення починається з виховання в дитини бережливого, вдумливого відношення до слова, з пізнання внутрішніх ресурсів, закладених в кожному з них.

Діти з порушенням мовлення - це особлива категорія дошкільників, яка потребує особливого підходу до навчання та розвитку. Тому необхідно спрямовувати свої зусилля на забезпечення відповідних умов для підвищення ефективності корекційного процесу.

Сучасні технології розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями пропонують великий арсенал методів і прийомів роботи зі словом. Перехід до новітніх технологій навчання є неминучим, використання інноваційних методик виховання та навчання стає щоденною практикою. До таких методів можна віднести дослідницько-експериментальну роботу з мовними засобами. Діти оволодівають мовленням в процесі експериментування зі звуками, словами, реченнями. Діти досліджують мовлення в рамках тих чи інших розділів мови: фонетики, словотворення, словозміни, лексики, граматики. Замислюються над звичайним словом, стикаються з його неповторністю і унікальністю. Слово як мовна одиниця – це стійкий звукокомплекс, що має лексичне значення, є носієм узагальнення. Слово не тільки називає предмет, але й аналізує предмет, вводить цей предмет у систему складних зв’язків і відношень, узагальнює предмет, відносить предмет до окремої категорії. Для збагачення словника дітей старшого дошкільного віку потрібно уводити в лексику дітей слова-назви, слова-ознаки, слова-дії, наповнюючи їх суттєвими ознаками, спонукати дітей до усвідомленого їх вживання у мовленні.

Крім того, слово створює різне число необхідних зв’язів одних слів із іншими, близькими з ним за наочною ситуацією, за попереднім досвідом, забезпечуючи перехід від одиничних слів до їх «семантичних» зв’язів. Слова не існують ізольвоно одне від одного, кожне слово викликає потік асоціацій. Група слів, асоціативно пов’язаних з одним яким-небудь словом називається асоціативним полем. Таким чином, слово стає вузловим цілого «семантичного поля», комплексу асоціативних значень, що мимовільно спливають під час сприймання слова. У дітей з порушенням мовлення відмічається обмеженість асоціативного поля, його бідність. Це свідчить про те, що процес виділення ядра (центра) і периферії семантичного поля у дітей значно затримується. У дітей з мовленнєвою патологією відзначається затримка у формуванні семантичних полів в порівнянні з нормою. Асоціації у дітей з мовленнєвою патологією більшою мірою, ніж у дітей з нормальним мовним розвитком, носять невмотивований, випадковий характер. Найбільш важкою ланкою формування семантичних полів у дітей з порушеннями мовлення є виділення центру (ядра) семантичного поля і його структурна організація. У дітей спостерігається малий обсяг семантичного поля, що проявляється в обмеженій кількості смислових зв'язків. Так, в асоціаціях у дітей з мовленнєвою патологією переважають відносини аналогії. Відносини протиставлення, родовидові відносини зустрічаються рідко. Тому робота над розвитком асоціативних полів є невід’ємною частиною корекційної роботи вчителя-логопеда.

Одним із методів дослідницької роботи з мовлення є розширення асоціативних зв’язків.

На всіх етапах дітям пропонуються вправи, які заставляють їх розмірковувати, робити висновки. Виконуючи різні операції зі словами (перестановка складів, вимова слова без першого звука, знаходження в слові останнього зкува, пошук різних слів), діти розмірковують над тим, що вийшло зі словом в результаті активних дії з ним. Усвідомлення дитиною своїх дій є умовою успішного оволодіння мовленням. Обмін думками, дискусії, проблемні ситуації привчають дітей не тільки думати, розмірковувати, порівнювати, знаходити спільне, але і знаходити нові рішення, обгрунтовувати свої висновки. Експерименти включають завдання, які забезпечують розуміння дітьми способів словотвору, словозміни, конструювання речень різної складності. Пошуки рішення проблеми, поставленої в мовленнєвій грі, здійснюються шляхом практичних дій дитини зі словами. Мовленнєві завдання спонукають дітей до комбінування, імпровізації, вигадування, тобто самостійного знаходження нового рішення. В іграх створюються ситуації, коли дитина стоїть перед необхідністю долати посильні труднощі, шукати і самостійно знаходити відповіді на питання, творчо розмірковувати. Формування у дітей елементарних уявлень про будову мови робить їх здатними більш уважно відноситися до свого мовлення. В результаті роботи дитина починає відчувати відтінки значень слів, їх граматичну форму. Коли дитина починає самостійно експериментувати, орієнтуватися в сфері мовлення і мови, вона починає усвідомлювати «роботу» звука та слова в лексиці, морфології, словотворенні.

Отже, в процесі еспериментування зі словами діти старшого дошкільного віку в різних дидактичних іграх та вправах навчаються виокремлювати слова з мовлення, які позначають предмети, об’єкти, явища, характерні ознаки цих предметів, розрізняти слова за їх характерними ознаками: назвами предметів, дій, ознак; відбувається зміна організації словесних зв’язків, розширення асоціативних полів.

В процесі дослідницької діяльності проводилися досліди з мовлення:

Досліди-розповіді: для доповіді під час засідання маленьких дослідників були розроблені схеми, за якими діти складали свої висловлювання. Схеми і план полегшували дітям будувати зв’язні розповіді.

Досліди-історії: логопед разом з дітьми складали історії про звуки, букви. Звичайно, автором історій був вчитель-логопед, але багато підказок і ідей пропонували діти.

Досліди з утворення нових слів: дітям пропонувалися різноманітні мовленнєві ігри зі словотвору. Під час ігор діти спостерігали за зміною слів, навчалися утворювати нові слова різними способами, конструювати речення різної складності, поширювали речення.

Досліди з розширення асоціативних полів слів: з допомогою спеціальних дидактичних вправ і ігор у дітей формувалися навички використання словесних зв’язків, що сприяє розвитку мовлення.

Досліди, під час яких аналізувалися прислів’я: прислів’я є засобом, який допомагає зробити дітей дослідниками мовних явищ. Діти з допомогою педагогів визначали особливості української мови, поданих у прислів’ях, пояснювали прислів’я. Прислiв’я про мову — це спостереження попередніх поколінь про закономірності мовленнєвих явищ. Прислiв’я про мову особливо важливо знати дітям, адже це підштовхує їх задавати багато питань, чому саме так говорять люди вже багато століть.

В процесі дослідницької роботи діти старшого дошкільного віку нвчилися вільно експериментувати з мовним матеріалом: напрактикувалися створювати оригінальні синтаксично та логічно завершені монологи, швидко включаються в діалог, уміють самостійно створювати його, використовують у розповідях різні за структурою речення (прості, складні, складнопідрядні чи складносурядні безсполучникові та зі сполучниками); мовлення дітей опирається на власний життєво-мовленнєвий досвід (відчуття, враження). Мовлення дітей характеризується лексико-граматичним багатством і правильністю; вони відчувають сховану енергію слова; виявляють ініціативність під час слововживання, прагнуть до словотворення та словозміни, розуміють пряме і переносне значення слів та вміють їх пояснити, наводять приклади з власного життя; у мовленні дітей наявними є образні вирази, приказки, прислів’я. У старших дошкільників сформовано комунікативні мотиви (потреба висловитися, вплинути на співрозмовника, отримати додаткову інформацію). Діти виявляють свою індивідуальність, творчо й оригінально мислять, опанували лінгвістичні мовні засоби, яскраво виявляють свої емоції; знають і вживають формули мовленнєвого етикету.

Результати освітньої роботи свідчать про те, що за умов спеціально організованої системи з дослідницької роботи підвищується рівень розвитку мовлення:

- діти отримують реальні уявлення про різні сторони досліджуваного слова, про його зв’язки з іншими словами;

- збагачується пам'ять дитини, активізуються його розумові процеси, оскільки постійно виникає необхідність здійснювати операції аналізу і синтезу, порівняння і класифікації, узагальнення;

- розвивається мовлення дитини, оскільки їй необхідно формулювати висновки;

-відбувається накопичення фонду розумових прийомів і операцій, які розглядаються як розумові уміння.

Дидактичні ігри та вправи з експериментування зі звуками

Гра «Чим відрізняються слова?»

Мета: формувати уявлення про фонологічну структуру слова, вчити видідяти у слові перший звук, виховувати я вміння зосереджуватися на завданні.

Логопед звертається до дітей:
Як ви гадаєте, чи можуть слова відрізнятися першим звуком?
Логопед вимовляє пари слів. Діти порівнюють слова і визначають різні звуки:
Мак – рак, сир – син, парта – карта, мити – лити, кора-гора, нора-гора, лак-мак.
(Дітям для полегшення вирішення завдання пропонуються малюнки).
Висновок: слова можуть відрізнятися тільки першим звуком, але це зовсім різні слова.

Гра «Утвори нове слово»

Мета: знайомити з паронімами – словами, схожими за звучанням, вчити розуміти смислове значення слова в залежності від його звукового складу.

Логопед звертається до дітей:

Як ви гадаєте, чи можна утворити нове слово, замінивши в ньому перший звук? (Дітям для полегшення вирішення завдання пропонуються малюнки).

Логопед пропонує зі слова МАК утворити слово, яке означає рідину для нігтів:

МАК - ЛАК

Із слова ВАТА утворити слово, яке означає помешкання: ВАТА- ХАТА .

Висновок: так, можна замінити в слові перший звук і утворити нове слово.

Гра «У магазині»

Мета: відпрацювувати елементарні форми практичного звукового аналізу на фоні слова, попереджувати на цій основі дисграфію і дислексію.

Хід гри:

Логопед:

- Діти, як ви гадаєте, чи можна купити в магазині продукти зовсім різні, але всі вони починаютьсч на один звук?

- Діти відбирають картинки (продукти), у назві яких перший звук М: морозиво молоко, мармелад, масло, маргарин.

Логопед:

А в мамагазині одягу можна купити одяг, назви якого починаються на один і той самий звук?

Потім відбирають картинки (одяг), у назві яких перший звук Ш: штани, шапка, шорт, шуба.

Висновок: різні слова можуть починатися з одного і того ж самого звука.

Дидактична вправа «Останній звук у слові за тобою»

Мета: формувати навички звукового синтезу слів простої складової структури

Логопед звертається до дітей:

Діти, чи можна знайти останній звук слова, як ви гадаєте?

Логопед вимовляє слово без останнього звука, діти домовляють слова:

МА……( К) , КІ …( Т ) , ПАВУ…( К) , ПЛІ..(Т).

Висновок: Ми можемо знайти останній звук слова і здогадатися, як правильно звучить слово.

Гра «Відгадай задумане слово»

Мета: формувати операції ймовірного прогнозування на фонологічному рівні

Логопед:

Діти, як ви гадаєте, чи можна здогадатися, про що, або про кого йде мова, якщо ми знаємо тільки останній звук цього слова і до чого це слово відноситься?

Логопед називає останній звук слова, говорить, що він задумав назву тварини:

К - ВОВК, ЦЬ- ЗАЄЦЬ, Р – ТИГР, Н – СЛОН.

Назву посуду:

Е - БЛЮДЦЕ, А – ЛОЖКА, ЧАШКА.

Назву квітів: Н – ТЮЛЬПАН, ПІОН, К – МАК, А – ТРОЯНДА, РОМАШКА.

Діти відбирають потрібні картинки і називають ціле слово.

Гра «Який звук закінчує слово?»

Мета: формування навичок елементарного звукового аналізу.

Логопед називає слова, діти визначають останній звук:

Вовк, зайчик, їжак.

Дуб, зуб, хліб.

Вікно, весло, сонце.

Дім, дим, сом.

Палка, книга, ручка.

Висновок: звуки в слові можна виділити

Гра «Які звуки різні?»

Мета: знайомство з паронімами – словами, схожими за звучанням. Розуміння смислового значення слова в залежності від його звукового складу.Вироблення уваги до звукового оформлення слова. Розвиток слухового сприймання, уваги, пам’яті, фонематичної уваги, мисленнєвих операцій аналізу, порівняння. Виховання чуття мови.

Логопед називає пари слів, діти слухають, порівнюють слова, складають з даними словами речення: ВІЛ- ВІН, БЕРЕТ- БЕРЕГ, ДІМ- ДІД, ГРИБ – ГРИП, БОРГ – БОРТ, КОСА- КОСИ, ВІКНО- ВІКНА.

Гра «Придумай слово»

Мета: створення сприятливих умов для подальшого формування фонематичних функцій. Формування чітких фонематичних уявлень і попередження на цій основі дизорфографій, дисграфій і дислексій.

Логопед називає слова, діти визначають останній звук пригадують слова, які починаються визначеним звуком:

Машина –автобус, алея, акація, лимон – ножиці, носоріг, номер, стіл – лапа, ліки, ланцюг.

Гра «Збери намисто із слів»

Логопед називає слово, діти пригадують слово, яке починається на звук, що закінчує попереднє слово:

Комар - рак – комаха – аґрус – сам - марка - антена - апельсин - номер - рута.

Кожне придумане слово діти позначають кольоровим кружечком.

Гра «Знайди місце звука у слові»

Логопед називає слова, діти визначають місце звука у слові. Для цієї гри доцільно використовувати зображення потяга: тепловоз і три вагона, фішки для позначення місця звука у слові.

Гра «Телеграфісти»

Мета:відпрацювання елементарних форм практичного звукового аналізу на фоні ряду ізольованих звуків

Логопед називає слово,діти вимовляють слово по черзі за звуками:

Пенал - П Е Н А Л

Гра «Склади слово»

Мета:відпрацювання елементарних форм практичного звукового аналізу на фоні ряду ізольованих звуків

Логопед вимовляє звуки, діти складають із даних звуків слова

С І ЛЬ - СІЛЬ, К І Т - КІТ.

Гра «Придумай слово»

Придумати слова, у яких звук А знаходиться після звука Р: радіо, ракет, ранець.

Звук О знаходиться після звука Л: лопата, лобода, лоза.

Гра «Знайди помилку»

Мета: вправляння у детекції (виявленні) помилок та їх виправленні шляхом правильного називання слів.

Логопед вимовляє слова неправильно, діти виправляють помилки, вимовляють слово вірно: машло - масло, моква - морква, соше – шосе, абрикоси – абрикоси.

Гра «Назви слова, у яких другий звук голосний (приголосний)»

Логопед пропонує дітям пригадати слова, у яких другий звук голосний (приголосний). Діти змагаються командами.

Гра «Заховай перший (останній) звук у слові»

Логопед вимовляє слово, діти аналізують і змінюють звуковий склад слова , пропускаючи перший чи останній звук:

Вхід - хід , роса – оса, опора – пора.

Соми - сом, телевізори – телевізор, зошити – зошит.

Дидактична вправа «Звук-слово»

Мета: вчити дітей використовувати в мовленні сполучники і прийменники.

Висувається припущення: чи може звук бути словом?

Логопед пропонує дітям подумати, які звуки можуть бути словами.

Логопед:

- Зараз ми пограємо в гру, де звуки перетворюються в слова. Пропоную вам звук А. Чи може він бути словом? Я починаю складати речення, а ви продовжуйте. (Використовуються предметні картинки).

Їжак колючий, а кішка ....

Заєць швидкий, а черепаха ....

Слон великий, а мишка ....

Які слова допоміг підібрати звук А? (Різні, протилежні, несхожі).

А тепер звук У перетворився на слово. Придумайте речення з цим маленьким словом. (Відповіді дітей).

Не відстає звук І. Чи він може бути словом? (Дітям пропонуються пари предметних малюнків. Діти складають речення з назвами картинок):

На клумбах росли (ромашки і троянди).

В небі світило (сонце) і пропливали (хмари).

(В процесі складання речень використовується скрайбінг).

Висновок: звук може бути словом.

Ігрові вправи для формування узагальнюючих уявлень про диференціальні ознаки фонем

Гра «Передай м’яч і назви слово з м’яким приголосним»

Мета: формування уявлень про фонемний склад слів. Створення сприятливих умов для подальшого формування фонематичних функцій.

Діти стають в колоні, по черзі називають слово з м’яким приголосним і передають м’яч.

Зупинись, коли почуєш м’який приголосний.

Діти йдуть по колу, логопед називає різні звуки, діти зупиняються, коли почують м’який приголосний.

Гра «Відлуння»

Логопед вимовляє пари слів, діти називають одне із слів (з м’яким чи твердим звуком – за завданням логопеда)

Лук – люк лак – ляк рись – рис

Сад – сядь ручка – річка

Гра «Назви братця»

Логопед називає тверді приголосні і кидає м’яч одному із дітей. Дитина ловить м’яч, називає м’яку пару. Проводити гру в швидкому темпі.

Гра «Порівняйте слово»

Логопед пропонує пари слів, діти знаходять пари приголосних: твердий – м’який, складають з цими словами речення:

Дим – дім, тин – тінь, кіт – кит, знати – зняти, сила – сіла.

Гра «Придумай нове слово»

Логопед пропонує слово, дає завдання, замінити перший приголосний твердий на м’який:

Лак - ляк, лук – люк, рис – ріс, радити – рядити.

Гра «Навпаки»

Логопед називає звуки глухі, діти називають дзвінкі

П – б ш – ж

С – з х – г

Потім аналогічно склади:

Па – ба са – за

Ша – жа ха – га

Слова:

Там - дам туш – душ

Гра «Який звук починає слово?»

Дітям пропонуються малюнки, потрібно визначити, глухим чи дзвінким звуком починається слово – назва малюнка

Малюнки: вата, газета, хустка, шуба, кішка, журнал

Гра «Назви приголосні»

Логопед пропонує дітям звук, діти визначають: глухий чи дзвінкий.

Придумують з даним звуком слова.

Гра «Утвори нове слово»

Діти в запропонованих словах замінюють глухі приголосні на дзвінкі та навпаки:

Слива – злива шити – жити

Каска – казка тіло – діло;

Зуб – суп плід – пліт борт – порт.

Потім придумують речення з кожним словом.

Гра «Знайди пару»

Диск, поділений на дві половини, по краю якого в верхній і нижній частині кола з малюнками. На диск прикріплена подвійна стрілка, яку зручно переміщати.

Діти шукають пари картинок і позначають стрілками:

Коза – коса миска – мишка

Дим – дім ліс – лис

Кит – кіт

За завданням логопеда визначають місце певних звуків, дають їм характеристику, складають речення з словами.

Гра «Назви слово»

Логопед дає дітям різні завдання:

1)назви слово, в якому перший звук приголосний (приголосний твердий, м’який, глухий, дзвінкий)

2) назви слово, в якому останній звук голосний;

3) назви слово, в якому останній звук м’який;

4)згадай слово, яке починається з голосного (приголосного)

Гра «Твердий – м’який»

Логопед ділить дітей на дві команди одна команда – командир Зіна,

Друга команда – командир Зої.

Завдання: діти слухають слова, якщо слово починається з твердого приголосного – встає команда Зої, якщо слово починається з м’якого приголосного – встає команда Зіни.

Слова: лялька, сани, дятел, дуб, ластівка, лінійка, зошит, зірка.

Дидактичні ігри, направлені на експериментування зі складовою структурою слова

Мета: вчити промовляння склади з метою розвитку розпізнавання та розрізнення звуків на сенсомоторному рівн,і формувати правильну складову структууи дво- та трискладових слів, вправляти у вимові відкритих і закритих складів, удосконалювати ритмічність та інтонаційну виразність мовлення; розвивати слухове сприймання, увагу та пам’ять, мисленнєві операцї аналізу, синтезу, порівняння.

Гра «Половина»

Логопед зі свого набору картинок –половинок показує дітям одну частинку, потім другу і просить промовити відповідну назву по складах : ло – то, ри –ба, но –ти.

Гра «Закінчи слово»

Логопед починає вимовляти перший склад, а діти закінчують слово (по –ра, ла –па, зи – ма)

Гра «Не лови гав»

Діти стоять у колі, логопед говорить початок слова і кидає м’яч дитині – вона закінчує.

Я почну, а ви кінчайте, хором дружно добавляйте: склади са, си: коса - коси, роса - роси.

Слова треба повторити і на склади розділити: ка – ли – на, со – ро – ка, кос – тюм і т.д.

Гра «Підбери слово»

Логопед пропонує дітям схему: «Ось відрізок лінії – це слово, внизу короткі лінії – це склади. Склади - це частини слова. Дві рисочки – значить два склади. Підберіть слово з двома складами, трьома складами:

Ко – за ма – ли – на ко –ро – ле – ва

Лі – то ка – ре –та те –ле – ві – зор

Вес – на на – мис – то маг – ні – то –фон

Гра «Передай по телеграфу»

Логопед вимовляє слова, а діти відтворюють його по складах в супроводі плескання в долоні.

При вимові слів можна регулювати силу голоса, говорити голосно, тихо.

Гра «Листоноша приніс листа»

Діти отримують конверти з картинками, уважно розглядають, відбирають ті, в назві яких два склади, потім ті, в назві яких три склади.

Гра «Піраміда»

На дошці демонструється піраміда: внизу три квадрати для трискладових слів, вище – два квадрати для двоскладових слів і вверху – один квадрат для односкладових слів.Предметні картинки. Діти в нижній рядок розміщують картинки, назви яких складаються з трьох складів і т.д.

Гра «Квітковий магазин»

Картинки з зображенням квітів, назви різної складової структури.У дітей числові картинки (гроші) з 2 – ма, 3 –ма, 4 – ма кружечками.

Діти купують квіти. Вони називають слово – квітку і дають відповідну числову карточку:

2 склади: піон, айстра, ірис

3 склади: ромашка, гвоздика

4 склади: хризантема, гладіолус

Гра «Сплетемо віночок»

Логопед вимовляє слово, наприклад: каша, діти виділяють останній склад – ша і підбирають нове слово, яке починається виділеним складом:

каша – шафа – фата

Гра «Придумай різні слова»

Логопед вимовляє перший склад слова, діти пропонують різні варіанти:

ма – мама, машина,маска; ка – каша, калина, каструля.

Гра «Який склад спільний»

Логопед називає слова, діти виділяють спільну частину – склад:

Жи – жилет, жираф, жир

Ши – машина,шина,шило

Ци – цибуля, цифра

Скласти речення з поданими словами.

Гра «Зміни слово»

Логопед пропонує змінити слово так, щоб воно складалося з двох частин:

Рученька – рука, садочок – садок.

Гра «Відгадай , кого я називаю»

Діти вимовляють свої імена по складах, потім логопед плескає ритмічний малюнок імен.

На два плескання встають Оля, Інна, Юра.

На три – Сніжана, Ксенія, Микола

Гра «Скільки тут слів?»

розкладає на столі картки з надрукованими складами: ка,ма, ша, ра, ро. Пропонує скласти з ними слова: каша, роса, рама.

Гра «Назви найдовше слово»

Діти називають слово, потім рахують склади, роблячи крок на кожний склад. Віднаходять найдовше слово.

Гра «Відгадай слово»

Логопед називає слово, вимовляє перший склад. Діти відгадують слово

Сум ...(ка) ко...(за )

Те...(лефон) ко...(рова)

Го...(робець) те... (левізор)

Гра "Хто більше"

Дітям пропонують згадати, в назві яких два склади:

Чай – ка, кач – ка, кур – ка

Згадати, в назві якого три склади:

Виделка, тарілка, каструля.

Дидактичні ігри та вправи з експериментування зі словами

Ігрова вправа «Який, яка, які?»

Мета: вчити характеризувати предмети, явища, істоти за характерними ознаками, вчити добирати до іменників прикметники:

Логопед висуває припущення: чи можна до одного явища природи підібрати декілька слів, що відповідають на питання Який? Яке? Яка? Яке?

Вітер (який?) слабкий і сильний, теплий і холодний, поривчастий-спокійний

Квіти – лугові, лісові, садові, польові, кімнатні.

Дерева – фруктові, дикоростучі.

Небо – весняне, осіннє, голубе, похмуре, сіре, хмарне, чисте, ясне.

Сонце- яскраве, сліпуче, лагідне.

Висновок: до одного слова- назви можна підібрати декілька слів-означень

Ігрова вправа «Хто що робить?»

Мета: розвивати чутливість до образного слова, стимулювати вживання образних виразів.

Педагог висуває припущення: чи можуть неживі предмети діяти?

Сонце прокинулось, заснуло.

Море грає, хвилюється.

Дерева розмовляють, шелестять.

Вітерець подув, пробіг.

Квітка розквітла, розпустилася, умилася росою.

Сніжинка падає, кружляє.

Хмара пливе, плаче.

Висновок: виявляється, що явища та предмети природи можуть діяти

Дидактична вправа «Знайди зайве слово»

Логопед пропонує дітям знайти зайве слово серед поданих.

Садівник, веснянка, садовий;

весна, сад, весняний;

водяний, садовий, вода;

дощовий, вітрильний, дощ;

вітер, дощовик, вітрильник, вітрило.

Висновок: в мовленні є різні слова. Одні слова схожі між собою, інщі зовсім різні.

Дидактична вправа «Хто більше назве дій?»

Дітям пропонується пригадати, що вони запам’ятали під час проведення дослідів в лабораторії маленьких дослідників.

• Що робить вітер? Дує, віє, повіває, подихає.

• Що робить вулкан? Прокидається, грюкотить, сердиться.

Під час проведення гри доцільно використовувати відповідні малюнки.

Дидактична вправа «Скажи одним словом»

Мета: усвідомлення співвідношення родових та видових понять, розвиток навичок узагальнення.

• Огірок, помідор, капустина – овочі.

• Вишня, слива, абрикоса – фрукти.

• Дощ, вітер, град, веселка –явища природи.

Дидактична вправа «Скажи, як?»

Мета: добір прикметників до дієслів:

Мороз морозить (як?) сильно.

Сонце гріє (як?)

Сніг падає (як?)

Вулкан гуркотить (як?)

Дидактична вправа «Різні предмети»

Логопед пропонує дітям порівняти предмети:

• за смаком: гірчицю і мед;

• за кольором: сніг і сажу;

• за висотою: дерево і квітку;

• за шириною: дорогу і стежину;

Дидактична вправа «Скажи навпаки»

Мета: вчити підбирати антоніми з запропонованого ряду слів.

Логопед висуває припущення: чи є слова різні, протилежні. Пропонує вибрати із трьох слів слова-антоніми. Пропонуються слова – іменники, дієслова, прикметники.

• Ніч, доба, день.

• Високий, великий, низький.

• Довгий, великий, короткий.

• Великий, низький, маленький.

• Білий, довгий, чорний.

• Короткий, маленький, довгий.

• Важкий, довгий, легкий.

Висновок: в мовленні є слова- навпаки.

Дидактична вправа «Підбери потрібне слово»

Мета: вчити конструювати речення, підбираючи антоніми

Логопед висуває припущення: чи допоможе слово А підібрати слова-навпаки.

Слон великий, а комар...

Камінь важкий, а пушинка...

Взимку погода холодна, а влітку...

Цукор солодкий, а гірчиця...

Дерево високе, а кущ...

Висновок: слово А допомагає підбирати слова-навпаки.

Дидактична вправа «Слова-брати»

Мета: збагачення словника синонімами шляхом відбору із запропонованого ряду слів:

Припущення: Чи є слова-брати, вони означають один і той же предмет.

Дітям пропонується вибрати із трьох слів два слова, які є братами:

веселка, дощик, райдуга;

завірюха, віхола, град;

гроза, сніг, громовиця;

злива, мороз, хлющ;

мороз, лід, крига.

Висновок: Одне й теж явище можна назвати різними словами-братами.

Дидактична вправа «Додай слівце»

Мета: вчити підбирати якомога більше назв предметів (іменників) до назви дії (дієслова).

Висувається припущення:

· Біжить хто? (людина, звір); що? (річка, струмок, молоко, час).

· Йде хто? (дівчинка, кішка); що? (час, дощ, сніг, град).

· Росте хто? (дитина, цуценя); що? (дерево, квітка).

Дидактична вправа «Впізнай слово»

Мета: вчити підбирати предмети за діями.

Світить, гріє (сонце).

Штормить, шумить, хвилюється ... (море, океан).

Дидактична вправа «Впізнай слово»

Мета: вчити підбирати назви явищ природи до їх властивостей.

Логопед звертається до дітей: Я буду називати ознаки явищ та предмета, а ви здогадаєтеся, про що я говорю:

Холодна, чиста, прозора ... вода.

Білий, пухнастий, холодний ... сніг.

Блакитне, чисте, прозоре ... небо.

А тепер давайте навпаки: я показую предмет, а ви називаєте його ознаки.

Яблуко яке? (Смачне, солодке, спіле).

Квіти які? (Яскраві, великі, червоні).

Висновок: слова-ознаки допомагають відгадати слова-назви.

Дидактична вправа «Живе-неживе»

Мета: вчити визначати об’єкти живої і неживої природи.

Діти розглядають малюнки. Визначають, у якому стовпчику зображені живі предмети, а в якому-неживі:

метелик камінь

муха скло

коник пісок

Дидактична вправа «Дерево – кущ»

Діти розглядають малюнки, розміщені в двох стовпчиках, визначають, в якому стовпчику плоди дерев, а в якому плоди кущів. Чим відрізняється дерево від куща?

Слива Чорна смородина

Абрикоса Малина

Груша Аґрус

Дидактична вправа «Знайди зайве слово»

Мета: вчити виділяти зайве слово

а)серед іменників

Лялька, пісок, дзиґа, мяч;

Стіл, шафа, килим, крісло, диван;

Пальто, сукня, штани, штора, шкарпетки;

Вовк, собака, лисиця, рись;

мама, подруга, тато, син, бабуся;

море, озеро, річка, міст, озеро;

круг, квадрат, олівець, трикутник, прямокутник;

береза, сосна, дерево, дуб, ялина;

торт, портфель, сумка, рюкзак, валіза.

б) «зайве» слово серед прикметників:

хоробрий, дзвінкий, відважний, рішучий;

жовтий, червоний, сильний, зелений;

в) «зайве» слово серед дієслів:

думати, їхати, розмірковувати, мислити;

приїхав, прибув, побіг, прискакав;

вибіг, зайшов, вилетів, вискочив.

Дидактична вправа «Додай слівце».

Мета: вчити дітей підбирати іменники і дієслова.

Висувається припущення: чи можна до двох різних слів підібрати спільне слово.

Додати спільне слово до двох слів.

Дерево, квіти — що роблять?

Сидить, стоїть — хто?

Кішка, собака —що роблять?

Тарілка, кружка — що роблять?

Шумить, дує— що?

Дощ, сніг —- — що роблять?

Росте, зеленіє- що?

Фрукти, овочі — що роблять?

Кругле, соковите — що?

Мяч, яблуко — які?

Жовтий, кислий — що?

Висновок: до двох різних слів можна підібрати спільну назву чи дію

Дидактичні ігри та вправи з експериментування: словотворення

Ігрова вправа «Утвори нове слово»

Мета: збагачення словника складними словами із з’єднувальними голосними о, е.

Педагогом висувається гіпотеза. Логопед пропонує дітям подумати, чи можна з двох слів утворити одне. Називає пари слів, діти утворюють складні слова.

Сніг чистить - (снігоочисник),

канави копає - (канавокопач),

труби укладає - (трубоукладач),

возить за допомогою електрики - (електровоз),

швидко ходить - (швидкохідний),

сама ходить - (самоходка),

землю риє - (землерийка).

Лід іде – льодохід;

Листя падає- листопад;

Зорі падають-зорепад;

Вода падає-водоспад;

Сухий вітер віє- суховій;

Сніг віє- сніговій;

Крига пливе-кригоплав

Буря ламає- бурелом.

Висновок: Так, з двох коротких слів можна утворити одне довге слово

Ігрова вправа «Слова-родичі»

Мета: вчити підбирати споріднені слова.

Педагог висуває припущення: чи існують слова- родичі.

Логопед розповідає дітям, що у слів, як і у людей, є родичі: Чи це так, давайте міркувати.

Логопед говорить: Я скажу слово ліс. В яких словах ще живе це слово? Які нові слова можна утворити від слова ліс?

Ліс – лісник, лісок, лісова, лісничий, лісовик, лісовичок;

Вітер-вітерець, вітрище; вітрюган.

сад – садочок, садівник, садовий, садові, садити.

Висновок: є слова, які мають спільну частину. Це слова-родичі.

Ігрова вправа «Відлуння»

Мета: словотворення відносних прикметників, узгодження з прикметниками.

Діти знайомилися з явищем природи: відлунням.

Логопед розповідає дітям, що відлуння мають і слова. Дає зразок словотворення. Потім діти самостійно утворюють відносні прикметники.

а) Осінь – осінній. Апельсин - апельсиновий

Весна – весняний. Ананас - ананасовий

Сосна – сосновий. Слива - сливовий

Осика – осиковий. Банан – банановий

Висновок: від слова-назви можна утворити слово-ознаку.

Дидактична вправа «Чому ми так говоримо?»

Мета: вправляти в вимові слів складної звуко–складової структури.

Логопед висуває припущення: чи з одного слова можна утворити два слова? Дітям пропонується послухати складні слова і подумати, з яких слів вони складаються.

Рибалка (рибу ловить),

листопад (листя падають),

бджоляр (бджіл розводить),

льодохід (лід ходить, йде),

землекоп (землю копає),

самокат (сам катається),

пішохід (ходить пішки),

всюдихід (скрізь ходить),

криголам (коле лід),

самоскид (сам звалює),

лісоруб (рубає ліс),

паровоз (возить за допомогою пари),

пароплав (ходить, їде з допомогою пари).

Висновок: в одному слові можуть заховатися два слова, треба їх знайти.

Дидактична вправа «М’яч лови- слово-ознаку утвори»

Мета: вчити утворювати прикметники від іменників.

Логопед робить припущення: чи можна від слова-назви утворити слово-ознаку.

Погода яка?

Вітер- вітряна, сніг- снігова,

Сонце- сонячна, мороз- морозяна.

День який?

Дощ-дощовий, хмара- хмарний,

Сонце-сонячний, мороз-морозяний.

Висновок: від назви явища можна утворити слово-ознаку.

Дидактична вправа «Назви лагідно»

Мета: вправляти у суфіксальному словотворенні іменників з певним значенням (зменшуваність, пестливість)

Висувається припущення: від слова можна утворити лагідне слово.

Ніс — носик, халат — халатик, хвіст — хвостик, листок – листочок,

олівець-олівчик, сад — садочок, лоб — лобик, рот-ротик, трамвай — трамвайчик, диван — диванчик; лапа — лапка, мышь — мышка,

шуба — шубка, крапля — крапелька, рука — ручка.

Висновок: від слова можна утворити лагідне слово.

Дидактична вправа «Що для чого»

Мета: вправляти у суфіксальному словотворенні іменників

Припущення: чи можна від назви продукта можна утворити назву відповідного посуду.

Суп — супниця, соус — соусниця,

чай — чайниця, салат — салатниця,

цукор-цукорниця, цукерки-цукерниця.

хліб — хлібниця, попіл — попільничка,

сухарі — сухарниця, сіль-сільниця.

Висновок: від назви продукта можна утворити назву відповідного посуду.

Дидактична вправа «Він, вона»

Мета: вправляти у суфіксальному словотворенні іменників, які означають особу жіночого роду:

Логопед:

- Діти, як ви гадаєте, чи можна від назви професії чоловіка утворити назву професії жінки. Давайте спробуємо:

художник — художниця, учитель — вчителька,

робітник — робітниця, письменик-письменниця.

Висновок: від назви чоловічої професії можна утворити назву жіночої професії.

Дидактична вправа «Ціле-частина»

Мета: удосконалювати навички суфіксального словотворення іменників:

Логопед:

- Діти, даваайте спробуємо утворити нові слова, які є частиною названого мною слова:

виноград — виноградина, горох — горошинка,

льод — льодинка, намисто-намистинка, пил —пилинка, сніг— сніжинка,

пісок — пісчинка, пух —пушинка, пір’я-пір’їнка.

Висновок: від однієї назви можна утворити іншу назву предмета

Дидактична вправа «Назви професію»

Мета: вправляти у суфіксальному словотворенні іменників

Назвати професії (по картинках).

Логопед пропонує дітям відповісти на питання:

Хто зварює труби? Зварювальник.

Хто вставляє скло? Скляр.

Хто працює на крані? Кранівник.

Хто лагодить годинники? Годинникар.

Хто працює на екскаваторі? Екскаваторщик.

Дидактична вправа «Додай слівце»

Мета: вироблення прогнозування на лексико-фонологічному та лексико-синтаксичному рівнях, збагачення номінативного та предикативного словника

Додати слово-дію за картинками:

в клітку...(влітає),

з клітки...(вилітає),

через дорогу...(переходит),

від дерева...(відходит),

в склянку…. (наливає),

із склянки...(виливає),

на дерево...(залізає),

з дерева...(злізає).

Дидактична гра «Чиї хвости?»

Мета: вправляння у правильному вживанні родових закінчень присвійних прикметників, вироблення навичок морфологічного аналізу, самоконтролю на фонологічному, лексичному та граматичному рівнях.

Хвіст собаки — собачий.

Хвіст кішки — кошачий,

Хвіст корови— коровячий.

Хвіст коня — конячий.

Хвіст бика — бичачий.

Хвіст кози — козячий.

Хвіст барана — баранячий

Дидактична гра «Правильно назви листочки»

Мета: удосконалення навичок суфіксального словотворення відносних прикметників, збагачення атрибутивного словника.

Листок дуба — дубовий листок,

Листок осики— ...

Листок берези — ...

Листок клена — ...

Листок липи — ...

Листок яблуні — ...

Листок горобини — ...

Листок смородини — ...

шишка сосни — ...

шишка ялини — ...

сережка вільхи — ...

Дидактична гра в лото «Що із чого зроблено?»

Мета: уточнення використання морфологічних маркерів (суфіксів) прикметників на практичному рівні, виховання пізнавального інтересу до прикметникового словотворення.

(Діти отримують картки лото із зображенням різних предметів. Логопед називає предмет і той матеріал, з якого він зроблений. Наприклад, стакан зі скла. Діти знаходять зображення цього предмета на картках. Той, у кого на картці є зображення цього предмета, повинен назвати словосполучення прикметника і іменника, тобто відповісти на питання: «Який?», «Яка?», «Яке?» (Скляний стакан) і закрити картинку фішкою.

Виграє той, хто не помилявся і раніше інших закрив всі картинки.

Стакан зі скла - скляний,

сковорода з чавуну - чавунна,

ложка з дерева - дерев'яна,

ніж з металу - металевий,

відро з заліза - залізне,

ваза з кришталю - кришталева,

чашка з порцеляни - порцеляновий,

коробка з картону - картонна,

шарф з вовни - вовняний,

булка з пшениці – пшенична,

хліб з жита - житній,

варення з вишні - вишневе,

дорога з піску - піщана,

сумка зі шкіри – шкіряна.

Дидактична гра «Порівняй».

Мета: формування та розширення словесних понять. Збагачення словника прислівниками.

Порівняти предмети и закінчити речення.

Апельсин великий, а кавун ще більше.

Полуниця маленька, а смородина ще ...

Диня солодка, а кавун ще ...

Персик м'який, а вишня ще ...

Яблуко тверде, а айва ще ...

Груша смачна, а ананас ще ...

Дерево високе, а вежа ще ...

Кущ низький, а трава ще ...

Дидактична гра «Слова-родичі»

Мета: вправляння у суфіксальному словотворенні іменників зі значенням суб’єктивної оцінки; у співвіднесенні суфікса з певним значенням. Формування уміння виділяти у ряді слів слова з однотипним морфологічним оформленням на практичному рівні. Формування уміння добирати споріднені слова за допомогою запитань педагога.

Ліс, лісок, лісовий, лісник;

гриб, грибок, грибник, грибний;

вода, водні, водяний, водолаз;

цукор, цукровий, цукорниця;

носять, підніс, носій;

гора, гірка, гористий, гірський, пагорб;

лист, листочок, листя, листяний;

дуб, дубок, дубовий;

їжак, їжачиха, їжачок, їжаченята;

весна, весняний, веснянка.

Дидактична вправа «Знайдіть зайве слова»..

Мета: Вправляння в умінні знаходити та доцільно вживати синоніми на позначення іменників. Розвиток та удосконалення системи синтагматичних зв’язків між словами.

Горе, гора, біда;

біль, клініка, лікарня;

водій, вода, шофер;

ліс, лісник, бір;

море, зморшки, маса;

Дидактична вправа «Хто господар?»

Мета: вчити утворювати іменники із суфіксом –овик – на позначення казкових істот.

Поле – польовик дім – домовик

Ліс – лісовик хмара – хмаровик

Луг – луговик сніг – сніговик

Дидактична вправа «Хрокало»

Мета: навчити утворювати іменники назви істот за характерною ознакою із суфіксами – л(о).

Хто хтокає? – хтокало

Хто мукає? – мукало

Хто хрюкає? – хрюкало

Хто мекає? – мекало

Хто бекає? – бекало

Хто гакає? – гакало

Дидактична вправа «Як тебе по батькові?»

Мета: вправляти в словотворенні по батькові чоловічого роду.

У Івана син -Іванович

У Романа –

У Петра –

У Степана –

У Михайла –

Мета: вправляти в словотворенні по батькові жіночого роду.

Івана дочка Іванівна.

У Романа –

У Петра –

У Степана –

У Михайла –

Дидактична вправа «Назви дитинчатко»

Мета: вчити утворювати від іменників назв малят слова із пестливим суфіксом –ятк.

Використовуються предметні та сюжетні картинки.

Слон – слоненя, слоненятко.

Черепаха – черепашеня, черепашенятко.

Мавпа – мавпеня, мавпенятко.

Лев – левеня, левенятко.

Білка – білченя, білченятко.

Дидактична вправа «Хто де живе?»

Мета: формування операції переносу та генералізації правил морфологічного утворення слів. Розвиток у дітей здібності до спостереження та узагальнення мовних явищ.

Коні живуть в конюшні.

Корови живуть в (корівнику).

Свині живуть в (свинарнику).

Вівці живуть в (овечнику).

Кури живуть в (курнику).

Дидактична вправа «Який листок, яка гілка?»

Мета: вправляти в творенні відносних прикметників.

В грі використовуються картинки: липа, дуб, клен, калина. Логопед показує картинку, питає: „Який листок?” Це кленовий листок.

Яка гілка? Кленова гілка.

Це дубовий листок. Це дубова гілка. Це липовий листок. Це липова гілка.

Дидактична вправа «Що із чого?»

Мета: словотворення відносних прикметників, узгодження із з іменниками.

Цей посуд із скла. Це скляний посуд. Цей посуд із глини. Це глиняний посуд. Цей посуд із заліза. Це залізний посуд. Ці чашки із фаянсу. Це фаянсові чашки. Це блюдо із пластмаси. Це пластмасове блюдо. Цей сервіз із порцеляни. Це порцеляновий сервіз.

Дидактична вправа «Ательє»

Мета: словотворення відносних прикметників, складання речень за зразком.

Перед дітьми зразки тканини. Діти називають тканину, утворюють прикметник, узгоджують прикметник з іменником.

Льон – лляна сукня. Оля одягла лляну сукню.

Полотно – полотняна сорочка. Сашко одягнув полотняну сорочку.

Нейлон –

Шовк –

Капрон –

Ситець –

Дидактична вправа «На городі і в саду, в лісі»

Мета: закріплення словотворення відносних прикметників від назв овочем, фруктів, дерев.

Береза – березовий сік (ліс, гілка).

Горіх – горіховий кущ (варення).

Гриб – грибний соус (суп, дощ).

Огірок – огірковий крем, салат.

Черешня – черешневе варення, сироп.

Томат – томатний сік, пюре, паста.

Гарбуз – гарбузова каша, пюре, варення.

«Чия іграшка?»

Мета: вправляти в творенні і вживанні присвійних прикметників з суфіксом – ин – .

Діти за предметними картинками складають речення.

У Марійки лялька. Це Марійчина лялька. У Інги дзиґа. Це Інжина дзиґа. У Ольги мозаїка. Це Ольжина мозаїка.

Творення присвійних прикметників з суфіксом – їн –

У Надії кубик. Це Надіїн кубик.

У Софії сумочка. Це Софіїна сумочка.

Дидактична вправа «Чий хвіст?»

Мета: вчити утворювати присвійні прикметники від назв тварин, птахів:

Собака – собачий хвіст;

Лисиця – лисячий хвіст;

Білочка – білчин хвіст;

Ведмідь – ведмедів хвіст.

Дидактична вправа «Чий дзьоб?»

Мета: формування розуміння значення похідних слів з різними словотворчими морфемами.

Ластівка – ластівчин;

Соловей – соловейків;

Жайворонок – жайворонків;

Шпак – шпаків.

Дидактична вправа «Назви лагідно»

Мета: вправляти в вживанні прикметників з різними суфіксами:

Чорна голова – чорненька голівка;

Чорний хвіст – чорненький хвостик;

Чорні очі –

Дзьоб –

Язик –

Дидактична вправа «Роблю – зроблю»

Мета: вчити утворювати форми майбутнього часу за допомогою префіксів.

Дітям пропонуються картинки і зразок висловлювання

Перу – виперу їм - з’їм

Лагоджу – полагоджу рву – зірву

Збираю – зберу пишу – напишу

Дидактична вправа «Навпаки»

Мета: вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів протилежного значення. Формування розуміння, утворення і використання у власному мовленні словотворчих морфем дієслів.

Ввійти – вийти

Забігти – вибігти

Зв’язати – розв’язати

Приклеїти – відклеїти

Приїхати – поїхати.

Дидактичні ігри та вправи з експериментування: словозміна

Гра «Що в магазині?»

Мета: диференціація іменників однини і множини.

У дорослого один предмет, у дитини («на прилавку магазина») - кілька предметів.

Логопед: У мене яблуко, а в магазині?

Дитина: А в магазині - яблука.

Логопед: У мене огірок, а в магазині?

Дитина: А в магазині - огірки.

Гра «Прибираємо урожай»

Мета: закріплювати форму знахідного відмінка іменників.

Логопед пояснює дітям, що овочі прибирають по-різному.

Морква, буряк, ріпу, редиска- смикають.

Огірки, помідори, горох -зривають.

Картопля -викопують.

Гра «Хто підбере більше слів?»

Мета: закріплення форми знахідного відмінка.

Логопед пропонує дітям назвати якомога більше слів, відповідаючи на питання. При цьому можна використовувати предмети або картинки.

- Що можна шити? (Платье, пальто, сарафан, сорочку, шубу, чоботи, панаму, спідницю, блузу)

- Що можна зв'язати? (Шапочку, рукавиці, шарф, кофту, жилетку, плаття, скатертину, серветку)

Що можна штопати? (Шкарпетки, панчохи, рукавиці, шарф)

- Що можна зав'язувати? (Шапку, шарф, черевики, хустку, косинку)

- Що можна надіти? (Пальто, плаття, кофту, шубу, плащ, спідницю, колготки)

- Що можна взути? (Тапки, туфлі, черевики, чоботи)

- Що можна «насунути» на голову? (Шапку, кашкет, панаму, кепку)

Перемагає той, хто підібрав більше слів.

Гра «Вгадай, кому потрібні ці речі»

Мета: закріплення форми давального відмінка іменників.

На дошці розставлені два ряди предметів: зліва - картинки, на яких зображені люди без якихось предметів, праворуч - відсутні предмети.

Логопед показує дітям предмет і пропонує назвати, кому потрібен цей предмет, і покласти зображення предмета до відповідної зображенні.

Указка - вчителю,

ваги - продавцю,

термометр - лікарю,

пензлик - художнику,

шприц - медсестрі,

рушниця - мисливцеві,

вудка - рибалці,

ножиці - перукаря.

Гра «Хто чим працює?»

Мета: закріплення форми іменників орудного відмінка

Дітям пропонуються картинки із зображенням людей різних професій (перукар, маляр, тесляр, кравчиня, двірник, садівник і ін.). Логопед пропонує дітям відповісти на питання «Хто чим працює?»

Перукар - ножицями,

маляр - пензлем,

тесля - сокирою,

двірник - мітлою,

Відповіді на питання по картинках «Чим можна?»

Рубати - сокирою,

різати - ножем, ножицями,

умиватися - водою,

пиляти - пилкою,

витиратися - рушником,

малювати - пензликом,

писати - ручкою,

витирати - ганчіркою,

зачісуватися - гребінцем.

Гра «Що з чим?»

Мета: закріплення форми орудного відмінка з прийменником з.

Дітям пропонуються картинки, наприклад:

чашка з блюдцем,

кружка з полуницею,

корзина з яблуками,

ваза з квітами,

стакан з молоком.

Логопед пропонує дітям назвати «що з чим» зображеніона картинці.

Гра «Який це предмет?»

Мета: закріплення узгодження прикметника з іменником.

Логопед називає ознаку і кидає м'яч. Дитина називає предмет, повертає м'яч логопеду. Далі логопед кидає м'яч по черзі іншим дітям. Наприклад:

Довга - мотузка, шуба, нитка, вулиця, гумка, коса, спідниця, дорога, гумка, стрічка, сорочка, фіранка.

Довгий - поїзд, шнурок, огірок, день, олівець, ніж, піджак.

Широка - вулиця, річка, стрічка, дорога, кофта, спідниця, гумка.

Широкий - шарф, провулок, двір, коридор, підвіконня.

Червона - зірка, ягода, стрічка, шапочка, сорочка, майка, малина.

Червоний - куля, шарф, помідор, мак, будинок, олівець.

Дидактичні ігри та вправи з експериментування з реченням

Мета: Вправляння у використанні в мовленні сурядних і підрядних словосполучень.Формування вміння вживати в словосполученнях різні способи підрядного зв’язку (узгодження, керування. Збагачення номінативного словника. Вироблення прогнозування на лексико-фонологічному та лексико-синтаксичному рівнях. Уточнення смислових зв’язків між словами у реченні.Розвиток зорового, слухового сприймання, пам’яті, уваги, слухового та смислового контролю на синтаксичному рівні, мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння, контролю, зв’язного мовлення.

Гра «Склади речення із трьох слів про дерево, річку»

Логопед демонструє сюжетну картину. Діти складають речення: Росте високе дерево.

Аналіз речення:

Скільки слів у реченні? Яке перше речення? Яке друге? Третє?

Діти позначають речення картонними смужками , позначають слова даного речення, потім «читають» речення.

Далі діти складають речення про річку. Аналіз речення. Після аналізу логопед пропонує згадати вірші про дерево, річку .

Гра «Знайди коротке речення»

Логопед читає казку « Курочка Ряба».Потім пропонує знайти у казці короткі речення із двох, трьох слів.

Гра «Закінчи речення»

Логопед починає вимовляти речення, а діти повинні його закінчити. Діти пропонують різні варіанти:

Дівчинка ішла по … доріжці.(Вулиці , місточку).

Гра «Продовжуй»

Ліда читає…….

Мама шиє……

Тато привіз……

Діти допомагали ……..

Іде дощ…….

Пташка прилетіла …….

Гра «Доповни»

Логопед вимовляє речення і пропонує дітям поширити його, додаючи по одному слову:

Ми граємо.

Ми граємо разом.

Ми граємо разом весело.

Гра «Заміни одне слово»

Діти прийшли додому.

Дівчата прийшли додому.

Хлопці прийшли додому.

Гра «Перестав слова»

Логопед вимовляє речення і пропонує дітям змінити порядок слів у реченні.

Сьогодні вранці Маша пішла до школи. Маша сьогодні пішла до школи.

Гра «Скороти речення до двох слів»

Оля читає книгу. Оля читає.

Дують холодні вітри. Дують вітри.

Гра «Порахуй»

Логопед промовляє речення.Діти слухають і на кожне слова плескають у долоні. Потім відповідають, скільки слів у реченні.

Гра «Закінчи речення»

Закінчити речення за опорними картинками.

Набігла ..( мал. . хмаринки).Заховалось… ( мал.. сонця ). Подув ….( мал. дерева, яке гнеться під дією вітру ).Потемнів …. ( мал. лісу ).Пішов …( мал.. дощу ).

Потім діти відновлюють весь текст за опорними картинками .

Гра «Плесни, якщо я все сказала»

Логопед читає речення і робить акцент на інтонацію закінченого або незакінченого речення .

Діти пішли.Діти пішли гуляти.

Діти пішли гуляти..... до лісу.

Гра «Чиє речення довше?»

Логопед пропонує пограти з реченнями. Він починає:наприклад, зі слова –КІТ.

Діти додають наступне слово: КІТ СИДИТЬ. Потім знову логопед говорить:

КІТ СИДИТЬ ПІД СТОЛОМ. Діти: КІТ СИДИТЬ ПІД СТОЛОМ І ПЄ МОЛОКО.

Гра «Хто придумає кінец , той і буде молодець»

Логопед починає вимовляти речення, діти закінчують:

Чі – Чі – Чі – пече бабуся калачі.

ЧА – ча – ча - дай, бабусю калача.

Гра «Картинка – розповідь»

Діти створюють малюнки на різноманітні теми. Потім придумують речення за цими малюнками.

Гра «Телефон»

Мета: удосконалення умінь складати складнопідрядні речення.

Діти говорять один одному щось, запитують про щось, а потім про вимовлене складають речення:

- Микола сказав, що сьогодні гарна погода.

- Іринка відповіла, що у неї є цікава книга.

Гра «Скажи по – іншому»

Логопед називає речення, наприклад: У лісі ми побачили пташку.

Можливі відповіді дітей: У лісі ми помітили пташку..

Гра «Доповни речення»

Логопед говорить речення, а діти доповнюють його підрядними, утворюючи складне речення:

Ми поливаємо квіти на клумбі, тому що ..... ( для їх росту потрібна вода).

На дереві не залишилося жодного листочка, тому що ... (прийшла пізня осінь).

Гра «Чомучки»

Текст казки А. Рибакова «Про Тому і Чому».

Жили – були Тому й Чому. Бачать вони – котиться колода.

- Чому вона котиться? –Запитав Чому.

- Вона котиться тому, що вона кругла- відповів тому.

- А чому б нам не зробити щось кругле? – Запитав Чому.

Стали тоді Чому і Тому стругати, пиляти, і вийшло у них кругле колесо. Сіли вони і покотились по землі. Котяться, котяться і бачать: летить птах.

- Чому він літає ? -запитав Чому?

- Птах літає тому, що у нього є крила , - відповів Тому.

Зробили тоді Тому і Чому крила і вийшов у них літак, і полетіли вони далі дивуватися. Ось, діти, Тому все робиться на світі, що є Чому.

Питання до дітей:

- Які питання задавав Чому?

- Як відповідав Тому?

Діти складають речення за питаннями:

- Чому прийшов лікар?

- Чому люди беруть парасольки?

- Чому відлітають птахи?

- Чому взимку не можна купатися у річці?

- Чому взимку одягають рукавиці?

Гра «Придумай речення»

Логопед показує дітям картинку, на якій зображена зелена сосна і пропонує скласти речення, використовуючи наступні словосполучення: Молода сосна

(У лісі росла молода зелена сосна). У високої молодої сосни (У високої молодої зеленої сосни довгі голки).До зеленої сосни (Діти підійшли до зеленої сосни) Зеленою сосною (Вони милувалися зеленою сосною).

Дидактична вправа «Чомучка»

Мета: утворення складних речень.

Припущення: чи є повна відповідь на питання реченням?

Діти відповідають на питання.

Чому іде дощ?

Чому люди беруть парасольки?

Чому відлітають птахи?

Чому з’являється веселка?

Чому взимку холодно?

Чому птахи відлітають на південь?

Чому настає зима?

Чому вночі темно?

Чому взимку не можна купатися в річці?

Чому влітку жарко?

Чому ведмідь взимку спить?

Чому заєць взимку білий? 8.

Чому в будинку не можна грати з м'ячем?

Чому з димара йде дим?

Чому в будинку роблять вікна?

Чому листя на деревах з'являються навесні?

Висновок: відповідаючи на питання, ми складаємо речення. Ми спілкуємося за допомогою речень.

Дидактична вправа «Склади речення»

(Робота з деформованою фразою)

Мета: вчити конструювати речення зі слів, встановлювати послідовність слів у реченні; розвивати увагу, пам’ять, мовлення, мислення.

Вчитель-логопед вимовляє слова, які розташовані в неправильній послідовності. Потім висуває припущення: чи можна з цих слів скласти речення.

Діти розташовують слова в правильній послідовності:

чудова Наша повітрям планета Земля оповита.

У живуть ґрунті комахи та личинки їхні, черв'яки, кроти, землерийки.

Настало тепле літо чарівне.

всі Мороз вікна в розмалював оселях і відправився в господарювати ліс.

народилися матусі В Хмаринки донечки Краплинки.

Висновок: Розташовуючи слова в правильній послідовності, можна скласти речення.

Гра «Закінчи речення»

Мета:закріплення структури складнопідрядного речення зі сполучником «щоб»).

Я одягла теплу шубу, щоб ...

... щоб було тепло.

... щоб піти гуляти.

... щоб не замерзнути.

Ми запалили світло, щоб ...

... щоб було світло.

... щоб писати букви.

... щоб читати книгу.

Ми полили квіти, щоб ...

... щоб вони не зів'яли.

... щоб вони швидко росли.

... щоб вони були свіжими.

Дидактична гра «Склади речення»

Мета: Привертання уваги до складу простого поширеного речення. Практичне засвоєння форм синтаксичного зв’язку слів у реченні (узгодження, керування, примикання) і способів їх мовного позначення.

По темі «Транспорт»:

Машина, їхати дорога.

Літак, небо, летить, високо.

Великий, корабель, хвилі, пливе.

Шосе, по, автомобіль, мчить.

Магазин, близько, мотоцикл, зупинився.

Їде, стежка, велосипедист.

б) По темі «Зима»:

Діти, сніговик, зліпили.

Діти, санки, на, катаються.

Сніжки, хлопчики, грають.

Земля, покрити, сніг.

Сніжинки, падати, тихо.

в) По темі «Весна»:

Гріє, сонце, яскравіше.

Деревах, на, листочки, з'являються.

Вікном, за, тане, сніг.

Капає, дахів, з, крапель.

Сонце, на, тануть, бурульки.

Гра «Знайди помилку».

Мета: Практичне засвоєння форм синтаксичного зв’язку слів у реченні (узгодження, керування, примикання) і способів їх мовного позначення.

Логопед пропонує дітям послухати речення, визначити, чи правильно воно складено, а якщо неправильно, то виправити помилку.

Йшов дощ, тому що я взяла парасольку.

Квіти не поливали, тому що вони засохли.

Сонечко ховається, тому що вночі темно.

У Каті день народження, тому що їй подарували книгу.

Сонце пригріває, тому що став танути сніг.

Петя забруднився, бо його насварила мама.

Річка замерзла, тому що діти взяли ковзани.

День був жаркий, тому що хлопці пішли купатися.

Прийшла весна, тому що прилетіли граки.

У кімнаті темно, тому що включили світло.

Дидактична вправа «Живі предмети»

Мета: розвиток уяви, фантазії, мовленнєвих здібностей дітей, формування активного ставлення до навколишнього світу.

Педагог висуває припущення: Чи можуть мріяти хмаринка, дощик, веселка, дерево. Діти уявляють себе різними предметами (хмаринка, дощ, веселка, дерево, птах, квітка і т. д., розповідають про свої відчуття у образі вибраного предмета).

Наприклад: дощик мріє про красиву квітку, яку він напоїть. Квітка розцвіте і буде дякувати дощик за його краплини.

Хмаринка мріє про далекі краї. Вона чекає вітра, щоб він допоміг їй дібратися в далеку країну.

Висновок: ми можемо уявити, про що мріють хмаринка, дощ, веселка, дерево, птах, квітка.

Дидактична гра «Знайди слова-недруги».

Мета: розвиток розуміння і породження різних логіко-граматичних конструкцій.

Формування слухового контролю на синтаксичному рівні (розвиток вміння визначати синтаксичну правильність речення).

Слон великий, а комар ...

Камінь важкий, а пушинка ...

Попелюшка добра, а мачуха ...

Взимку погода холодна, а влітку ...

Цукор солодкий, а гірчиця ...

Дерево високе, а кущ ...

Дідусь старий, а онук ...

Суп гарячий, а компот.

Попіл чорний, а сніг ...

Лев сміливий, а заєць ...

Молоко рідке, а сметана ...

Річка широка, а струмок ...

Працювати важко, а відпочивати ...

Вдень світло, а вночі ...

Сьогодні мені весело, а вчора було

Гра «Закінчи речення» або «Підбери порівняння»

Мета: Формування розуміння порівняльних конструкцій

Земля покрита снігом, як ...

Лід блищить біля берега, як ...

Туман стелиться над озером, як ...

Дидактична вправа «Так чи ні»

Мета: формувати у дітей вміння стверджувати або заперечувати тезу, обґрунтовуючи свою думку.

Логопед. Сьогодні буде сніг

Діти. Ні, не буде, тому що зараз пора року літо.

Логопед. Всі птахи залишаються зимувати.

Діти. Ні, не всі птахи залищаються зимувати. Більшість птахів відлітає в теплі краї.

Логопед. Це — дощ.

Діти. Ні, це не дош. Це — град. Він складається з льоду, а дощ з води.

Дидактичні ігри та вправи з експериментування з розширення асоціативних полів

Мета: розширення обсягу словника, формування семантичних полів, уміння виділяти в структурі значення слова основну диференціальну семантичну ознаку, вчити співставляти слова за суттєвою семантичною ознакою. Формування смислового різноманіття слів. Накопичення та розширення різних смислів слів, встановлення синтагматичних і парадигматичних зв’язків між словами, оволодіння основними типами

лексичних значень: абстрактними, деякими переносними, синонімічними,

антонімічними, похідними.

Дидактична гра «Я річка, ти рибка»

Логопед ототожнює себе з яким-небудь предметом чи явищем, завдання дітей- продовжити асоціативний ояд.

Я- будинок. А я двері, вікна.

Я- замок. А я – ключ, ручка.

Я – малюнок А я – олівець, альбом.

Я – вулиця. А я – машина, автобус.

Я – кімната. А я – стіна, вікно.

Дидактична гра «Я ціле, ти частина»

Логопед називає предмет, а дитина його частину.

Я- сонце. А я- промінець.

Я дощ. Ая – краплина.

Я –сніг. А я –сніжинка.

Далі навпаки.Логопед називає частину, а дитина весь предмет.

Я –колесо.А я –машина.

Я – пальчик.

А я – рука.

Дидактична гра «Асоціації»

Логопед називає слова і пропонує дитині придумати інші слова, які асоціюються з названим за визначеною ознакою.

Логопед називає слово: жабка.

Болото.(Місце проживання)

Комахи.(Живиться)

Коник-стрибунець (Схожа за колоьром, стрибає()

Лапка, канапка.(Рими)

Царівна (Герой казки)

Дидактична гра «Я дерево, а ти?»

Логопед називає предмет, діти називають частину предмета і його дфю.

Я дерево, я росту. А я корінь, я тримаю тебе, щоб ти не упало.

Я білка, я стрибаю по деревах. А я твої зубу, я гризу тобі горіхи.

Дидактична гра «У кого що є?»

Логопед називає частину, а діти перераховують обєкти живої природи, що мають цю частину.

Пухнастий хвіст: лисиця, білка, єнот.

Листок: дерево, кущ, квітка.

Дидактична гра «Знайди друзів»

У логопеда приготовлені картки з зображенням тварин із різних місць приживання.

Логопед:

- Діти, всі тварини зібралися разом, вони довго гралися і розгубили своїх друзів.Давайте допоможемо звірятам знайти одне одного. Діти збирають пари тварин, які мешкають в одному середовищі.

- Заєць-білка, рак-риба, коза- корова, горобець-сорока.

Гра «Хто ким буде?»

Мета: розвиток уяви, розвиток здатності розуміти лексичні значення мовних одиниць.

Ким буде ... (чим буде) яйце, курча, хлопчик, ікринка, гусениця, борошно, цеглина, тканина.

Ким (чим) був (було) раніше, курча, кінь, корова, дуб, риба, яблуня, жабка, сорочка.

Гра «Розмова фарб»

Мета: розвиток умінь установлювати асоціації, активізувати лексичний запас дітей.

Логопед роздає дітям кольорові смужки: «Діти, це смужки чарівні. Вони вміють розмовляти. У мене червона смужка, вона говорить: Я- мак, я –вогонь. А що говорять ваші смужки, як ви думаєте?»

Оранжева: я- морква, апельсин, сонце.

Жовта: я - дозріла пшениця, сонце, пісок.

Зелена: я - трава, сад, ліс, ялинка.

Фіолетова: я – слива, бузок.

Блакитна: я – лід, небо, вода.

Дидактична вправа «Закінчи речення»

Мета: розширення асоціативних звязків, збагачення лексичного запасу дітей.

Логопед демонструє дітям предметні картинки, потім розкладає їх на столі.

Педагог вимовляє речення, а діти закінчують речення і підбирають відповідну картинку.

Наприклад, логопед:

Під ялинкою сидить ….

Дитина: заєць, вовк, лисиця.

Виграє той, хто набере найбільше картинок.

Гра «Не помились»

Мета: розвиток пам’яті, швидкості мислення, умінь установлювати асоціативні з’вязки, активізація лексичного запасу дітей.

Логопед кидає м’яч дитині і називає слово. Дитина, яка вловила м’яч, називає відповідний предмет:

Тварина – кішка, іграшка – лялька, риба – карась, овочі - огірок, одяг – сукня, взуття – черевики, посуд – миска, меблі – стілець.

Гра «Знайди, що підходить»

Мета: формування операцій узагальнення, швидкості мислення, умінь обґрунтовувати свою думку.

На фланелеграфі розміщені картинки з зображенням однорідних предметів. наприклад: тарілка, чашка, ложка. Збоку знаходяться картинки з зображенням блюдця, черевика. Дітям пропонується приєднати до групи ті картинки, що входять у однорідну групу. Діти пояснюють, чому вони вибрали ту чи іншу картинку:

тарілка, чашка, ложка додати блюдце.

Гра «Раз – два»

Мета: розширення асоціативних звязків, умінь організовано діяти.

Логопед перемішує картинки різних класифікаційних груп і роздає дітям. Діти перевертають картинки зображенням вниз і кладуть їх коло себе стопкою. На рахунок «раз» діти знімають зі своїх стопок верхні картинки, тримають їх зображенням вниз. Потім на рахунок «два» всі одночасно кладуть картинки на стіл зображення вверх. Діти розглядають картинки, стараються швидко знайти серед них ті, які відносяться до запропонованої групи. Гра продовжується, доки не залишиться жодної картинки.

Гра «Пари слів»

Мета: розвиток пам’яті, збагачення лексичного запасу.

Логопед називає пари слів: кішка – молоко, хлопчик – машина, стіл – пиріг

І пропонує дітям запамятати друге слово із кожної пари. Потім логопед називає перше слово із пари, а діти згадують і називають друге слово.

Дидактична вправа «Що у кого?»