Консультація фахівця ІРЦ «УЧНІ З ДИСПРАКСІЄЮ. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ»
Зазвичай діти дуже рухливі. Якщо у класі є дитина, яка уникає фізичної активності та має проблеми з координацією рухів і вимовою, – придивіться, можливо, має місце диспраксія. Дитина з таким порушенням почувається, наче шульга серед праворуких, ніби вона несинхронізована із навколишнім світом. Такий учень потребує допомоги, щоб зав’язати шнурки, не може їздити на велосипеді, а також має почерк, який важко розібрати.
Що таке диспраксія?
Так що ж таке диспраксія?
Диспраксія – це комплекс порушень координації руху, таких як ходіння, стрибання; рухів рук, які необхідні для письма, а також рота та язика, що призводить до неправильної вимови слів.
Причина у тому, що мозок дитини не опрацьовує інформацію так, щоб забезпечити передачу нейронних імпульсів.
Зверніть увагу, якщо комусь із учнів потрібно більше часу для засвоєння нових навичок. Диспраксія ускладнює засвоєння навичок письма та математики. Дитина з диспраксією витрачає більше часу на написання тексту та має складності з плануванням. У дітей з проблемами руху часто виникають супутні порушення здоров’я, наприклад, СДВГ, дисграфія, аутизм.
Деякі дорослі цікавляться, чи переростають діти проблеми з моторикою. Ні, але за допомогою вправ стан може покращитися.
Докладно за посиланням
https://rada.info/upload/users_files/42283512/475ae4ea0080c64d2d3838446a762043.docx
